By 
Паралельно з атаками на українську критичну інфраструктуру росія намагається розганяти зраду у вітчизняному інфопросторі. Задум цілком простий і тупий, бо зазвичай такі найкраще спрацьовують. Проте росіяни не були б росіянами, якби не спаскудили й цю справу своєю лінню. Схоже, що на росії настільки впевнені в тому, що “и так поймут”, що запускають свої повідомлення українською виключно перекладеними через Google Translate чи іншу схожу програму. Тому виходять чергові перли в дусі “немає сечі більше терпіти ці борошна”, що швидко перетворюються на суперпопулярні меми на кшталт “бавовни”. Проте Україна теж могла б атакувати російський інформаційний простір, до того ж без зайвої пропаганди. Цілком вистачить правди, аби посіяти сумніви в головах росіян щодо того, чивсе вони роблять правильно.
Для цього не потрібно підтасовувати щось, як це під час інформаційних операцій робить росія, вигадуючи візитки Яроша чи підкидаючи вигаданим терористам-українцям у Криму Mein Kampf (куди ж без неї), свастики, шеврони “Азову” та диски із грою SIMS-3. Досить лише писати правду й логічно пояснювати причинно-наслідкові зв’язки про те, що всі ці катаклізми, які спадають на їхні голови та плечі, є нічим іншим, як результатами російської війни проти України. Що все це є частиною розплати, покутою та карою. Усі ці смерті, дуже часто абсолютно дурні та невмотивовані, не відбулися б, якби росія не напала на Україну. Усі ці алкогольні передозування чмобіків, ці розстріли у військкоматах і на навчанні. Що вже говорити про тих, хто безпосередньо виконує роль гарматного м’яса й чиї рештки ще місяцями розкладаються в полях і посадках, бо й армії, і владі байдуже на тіла своїх військових.
Коли чергова росіянка у відео із падінням бойового літака в Єйську запитує: “За что же нам это?”, то просто не надивуєшся, адже відповідь більш ніж очевидна: немає чого нападати на сусідів, придурки!
Те саме стосується й ракет у Бєлгороді, які мали б летіти на Харків і інші українські міста та села, а натомість б’ють по своїх через проблеми із технікою чи банальну недбалість військових. Літаки, що падають на багатоповерхівки, ракети, що гатять по приватному сектору, відключення світла в цілих районах – усе це валитьсяна росіян із неба як покаранняза скоєне в Україні, а також за їхню бездіяльність, за небажання чинити спротив і хоч якось впливати на свою долю.
І, як люблять повторювати кремлівські пропагандисти, це тільки початок. Це перші попередження, заклики отямитися, поки ще не зовсім пізно. Бо далі піде куди важча артилерія.
Можна трохи це все присмачити пікантними фактами. Як-от, наприклад, нещодавній прорив каналізації у Волгограді, коли фекалії залили собою сквер, головну автомагістраль, дитячу залізницю, а затим влилися у Волгу. Ось вам справжня брудна бомба, а не ті тупі кремлівські вигадки, які путін і компанія поширювали впродовж кількох тижнів. Можна було б сказати, що ця подія ніяк не пов’язана з Україною. Проте та шалена кількість комунальних проблем, які буквально лайном накривають російські міста, могла б вирішуватися ефективніше, якби в росії була демократія, у містах існувала б реальна конкуренція на посаду мера, а не обирали кого-небудь, аби (не) єдинороса. Але головне, якби кремль не роздував військовий бюджет на нереальні суми й не нападав би на Україну, а вкладав би гроші в розвиток московії. Та зараз там при владі одні путіни, які турбуються про свої маєтки та про найближче оточення, але аж ніяк не про стан справ у ввірених їм містах. А тепер вони мусять підкидати дров (читай: пересічних росіян) у горнило війни. Їм не до ваших комунальних і побутових проблем. Бачили очі, кого вибирали.
І що далі затягуватиметься війна, то ситуація ставатиме для росіян лише гіршою. Навіть попри всілякі кари, прокляття, насилання мари та іншого. А просто тому, що все більше їхніх грошей і самих росіян згоратиме на фронті. І не буде звідки взяти фінанси на економіку й на комуналку, аби щось лагодити. Зате буде щораз більше похоронок; все більше проривів, обвалів, які ніхто не ліквідовуватиме; дедалі частіше виходитиме з ладу техніка й бомбитиме Воронеж мимоволі.
Проте дуже несхоже на те, що в осяжному майбутньому самі росіяни (принаймні їхня більшість) почнуть задумуватися про це та пов’язувати між собою очевидні речі. Ті, хто б міг це зробити, злиняли із росії в перших рядах, бо відчули, що нічого доброго їм у цій країні не грозить. Тому решті варто злегка допомогти скласти картину докупи, навіть необов’язково додавати туди містики, релігійних послань і фаталізму. Хоча, можливо, православний катарсис їм не зашкодить,якщо раціональні аргументи й навіть інстинкт самозбереження цілковито безсилі.
Та ключова проблема може полягати в іншому. Є ймовірність, що, навіть коли всі кари єгипетські справді зваляться з неба на російські міста та села і всі сурми янгольські протрублять про неминучу розплату, московити нічого надзвичайного не зауважать, бо все життя живуть у цьому перманентному безладі.І їх це влаштовує, якщо вони навіть не намагаються протестувати проти тих нелюдських і диких умов існування та не роблять спроб змінити свого доморощеного фюрера на когось іншого. Хто живе в Норильську– того апокаліпсисом не злякати.
