Вірус нової етики

Наступного року у німецькому законодавстві має з’явитись положення про обов’язковий вигул собак. Згідно з нововведенням, власники будуть зобов’язані вигулювати своїх чотириногих друзів двічі на день щонайменше по годині.

Міністерка сільського господарства Німеччини Юлія Кльокнер заявила, що таке нововведення стало наслідком наукових досліджень, які свідчать про те, що собаки потребують “достатнього рівня активності та контакту з довкіллям”. Загалом у Німеччині є 9,4 млн собак. Багато з них, згідно з даними, якими оперує міністерство, рухається недостатньо. Окрім того, постанова передбачає також часткову відмову від ланцюгів та поводків. Власникам маленьких собак буде заборонено залишати їх вдома без нагляду.

Частина німців сприйняла анонсовані нововведення доволі скептично. Одне з перших запитань, яке поставили ініціаторам законопроєкту, стосувалось тривалості прогулянки під час сильної спеки, адже декому з людей, та й з тварин, довго перебувати на вулиці за таких погодних умов не рекомендується.

Подібні ініціативи у сучасному світі, яким шириться “вірус нової етики”, досить швидко формують довкола себе гроно прихильників. Їх настільки багато, що вже навіть страшно у малознайомому товаристві розказати анекдот про, скажімо, кулінарні вподобання чи стиль життя. До речі, маркетологи вже давно збагнули, що якщо до будь-якого продукту додати слово “еко”, написати на етикетці “правильний” текст і загорнути усе це у крафтовий папір, то товар матиме більший попит, незважаючи на його завищену ціну. Нерідко такі товари за складом нічим не відрізняються від традиційних – з високим вмістом холестерину й у пластикових упаковках. Однак тренд, як відомо, має бути понад усе.

У 90-х роках на польсько-німецькому рубежі прикордонники все ніяк не могли збагнути, чому певна частина громадян Польщі везе до Німеччини, окрім фермерських продуктів, куряче лайно. Все виявилось настільки простим, що аж геніальним. Поляки, які продавали свій врожай на німецьких базарчиках, зауважили, що більший попит мають ті яйця, що забруднені курячим лайном. Воно асоціювалось у покупців з натуральністю і екологічною чистотою. Зважаючи на те, що під час транспортування яйця вберегти досить важко, підприємливі бізнесмени вирішили замість них возити через кордон куряче лайно, яким достатньо було просто обмастити місцеві магазинні яйця.

Чи не подібну практику використовують зараз промоутери нової етики? Чи переписування історії або ж літературних творів не несе в собі загрозу? Чи не призведе воно до того, що завдяки втручанню політкоректного цензора ми отримаємо викривлену картину світу? До чого призведуть переозвучені фільми і переписані книги? Щодо книг, то свіжим прикладом є перевидання роману британської письменниці Агати Крісті “Десять негренят”, який побачив світ 1939 року. Нещодавно одне з французьких видавництв вирішило повторно опублікувати цей роман, змінивши в ньому деякі моменти. У свіжому виданні назву, з огляду на політкоректність, ясна річ, було змінено на “Їх було десятеро”. У самому ж тексті слово “негр” замінили на “солдат”, а Негритянський острів, який згадується у книзі, виправили на Солдатський. Подібних прикладів насправді дуже багато.

Цікаво, згаданий “вірус нової етики” призведе до оздоровлення суспільства чи до відродження цензорських установ? Насправді питань на сьогодні набагато більше, ніж відповідей, і добре було б мати можливість завтра відповісти на них не езоповою мовою.