By Алергія – це імунологічна реакція організму на чинник, який за звичних обставин не є шкідливим. До найпоширеніших алергенів належать, зокрема, пилки рослин і шерсть тварин. Трапляються алергії рідкісні і нетипові, як наприклад, на певні ґатунки дерев і металу, а навіть на світло, воду і холод. Прояви алергії можуть набирати різних форм – від нежиті, сльозливості чи висипки до більш небезпечних, як то задишка чи навіть втрата свідомості – пише Аріадна Цьонжеля у журналі Świat Nauki.
Попри те, що алергія проявляється при контакті з конкретною субстанцією, у 1886 році був описаний випадок жінки, у якої трапився приступ астми в присутності… штучних квітів. В рамках досліджень нераз спостерігалися алергічні реакції за наявності плацебо.
Це явище вирішила ґрунтовніше дослідити група науковців під керівництвом д-р Луціяни Беседовскі із Університету Тюбінгена, що в Німеччині. В експерименті взяло участь 30 осіб, які страждають алергією, проявами якої є носова нежить. Дослідження проводили у приміщенні, призначеному для експериментів і вільному від алергічних субстанцій.
Учасники отримали дози спрею, що містив алерген (пилки трав або берези). Основою для вимірювання алергічної реакції була кількість певного ензиму у виділеннях з носа. Потім частину учасників відправили на 8 годин спати. Інші ж не спали до вечора наступного дня, за чим науковці слідкували особисто. Тиждень по тому кожного з учасників запросили знову до того самого приміщення. Цього разу піддослідним дали плацебо. У тих осіб, які спали, через короткий час від входу в приміщення появилися ознаки алергії – навіть за відсутності справжнього алергену. У тих же осіб, котрі залишилися без сну, такої реакції не виявилося.
Частину з тих, котрі спали, попросили знову ж як контрольну групу перейти до іншого приміщення і там після отримання спрею алергічна реакція у них не проявилася. Результати цього дослідження були опубліковані 4 травня (мин. року) на сторінках Proceedings of the National Academy of Sciences.
Як пояснив проф. Ян Борн з Інституту Медичної Психології і Бехавіоральної Нейробіології Університету Тюбінгена, фаза сну відіграла в даному випадку вирішальну роль. Упродовж сну у мозку утворилося пов’язання між конкретним середовищем і алергічною реакцією. Науковці вважають, що подібно, як і в інших багатьох пов’язаних з пам’яттю процесах, гіпокамп відіграє суттєву роль при обумовленні реакцій організму на дане середовище.
Як додає проф. Борн, це перший експериментальний доказ того, що вже саме перебування в конкретному місці може викликати симптоми алергії, навіть за відсутності алергену. Більш того, для виникнення асоціації було достатньо прийняття всього однієї дози алергічної субстанції.
