By 
13 січня цьогоріч на Тайвані (Республіка Китай) відбулися президентські, парламентські та місцеві вибори. За попередньою інформацією, на президентських перегонах переміг представник Демократичної прогресивної партії Лай Цінде, який набрав приблизно 40 % голосів. Його політсила вже впродовж тривалого часу перебувала при владі й постійно виступала за здобуття незалежності острова. За правління представниці партії Цай Інвень Тайвань наростив обсяг закупівлі американської зброї та збільшив товарообіг зі США майже вдвічі. Американські інвестиції в Тайвань сягають приблизно 17 млрд доларів. Тому ця партія і надалі виступатиме за зміцнення зв’язків зі Штатами та їхніми союзниками. На другому місці Хоу Юї, який представляє опозиційну політсилу “Гоміндан”, що виступає за можливе об’єднання Тайваню з Китаєм. І на третій сходинці представник Тайванської народної партії Ке Веньчже, який має помірковані позиції.
Хоча на президентських виборах переміг представник Демократичної прогресивної партії, ця політсила не набрала більшості голосів у парламенті, тож для ефективної роботи законодавчого органу потрібно буде створювати коаліцію. Якою вона буде, поки що важко передбачити. Або Демократична партія домовиться з Народною партією, або “Гоміндан” створить союз із Народною партією — тоді прокитайські орієнтації Тайваню дещо посиляться.
Республіку Китай визнали лише 23 держави світу. До їхнього списку не належать навіть США, які досить активно допомагають Тайваню, проте дотримуються політики “одного Китаю”. Коли у 2023 році очільниця Палати представників Ненсі Пелосі відвідала Тайвань із робочим візитом, то це ледь не призвело до збройного зіткнення між США та Китаєм. Хоча тоді все закінчилося мирно, напруга між двома великими державами суттєво зросла. Вона послабилася лише нещодавно, коли відбулися зустрічі між керівниками країн. На них лідери США та Китаю домовилися прямо спілкуватися й обговорювати будь-які кризові ситуації, які б могли призвести до ескалації. Але найбільш болючим питанням у відносинах між країнами залишається Тайвань. США вигідний нинішній статус-кво Тайваню. Проте Китай хоче приєднати острів і встановити там своє правління. 20 грудня 2023 року очільник КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі повідомив лідеру США Джо Байдену, що прагнутиме “возз’єднати Тайвань із материковим Китаєм”, хоча й зазначив, що хоче це зробити мирним шляхом. Цю ж інформацію Сі Цзіньпін повторив у новорічному зверненні, зауваживши, що “возз’єднання” неминуче.
Після перемоги прозахідного Лай Цінде відносини між Китаєм і Тайванем можуть загостритися. Хай як того бажатиме Лай Цінде і представники Демократичної партії, негайно проголосити незалежність Тайваню вони не зможуть. Так, за останніми соціологічними опитуваннями, приблизно третина мешканців острова вважає, що китайці й тайванці — один народ, тобто вони за об’єднання країн. Приблизно 70 % позиціюють себе тайванцями. Майже 55 % опитаних виступають за збереження статус-кво й тільки третина респондентів підтримує негайне проголошення незалежності. Тобто єдиної позиції щодо приєднання до Китаю чи проголошення незалежності тайванці не мають. Крім того, Пекін і Тайбей пов’язані міцними економічними зв’язками: Китай є одним з основних торговельних партнерів Тайваню, тайванці також активно користуються фінансовою системою КНР. З політичного погляду, якщо Тайвань проголосить незалежність, це неминуче призведе до війни, тому зробити цього країна поки що не може.
У цих умовах питання про те, чи піде Китай на пряме збройне зіткнення з Тайванем, залишаться відкритим. Вторгнення КНР на Тайвань може призвести до світової війни, яка може навіть перерости в ядерну, оскільки США також у неї втрутяться. Загалом це дуже негативно вплине на світову економіку. За оцінками агентства Bloomberg, вона зазнає збитків на суму приблизно 10 трлн доларів. Це пов’язано з тим, що Тайвань є лідером у виробництві напівпровідників, тож воєнні дії завдадуть величезної шкоди ринку мобільних телефонів, комп’ютерів, ноутбуків і суміжним ринкам. Китайська економіка також скоротиться на 10 %. Проте якщо КНР зможе приєднати Тайвань, то контролюватиме майже весь ринок напівпровідників, що суттєво підійме її економіку.
Однак легко захопити Тайвань Китаю не вдасться. Острів активно готується до ймовірного вторгнення, усі прибережні зони, де можливе висадження китайського десанту, постійно укріплюються.Тайбей купує все більше західного озброєння, зокрема й американського. Інструктори з США активно працюють із тайванською армією, підвищуючи її боєздатність. Тайбей уважно слідкує за російсько-українською війною, зокрема аналізує український досвід формування батальйонів тероборони й хоче застосувати його у своїй країні. Тайвань також підписав безпековий договір зі Штатами, які зараз мають набагато більший військовий потенціал, ніж Китай. США не вигідне захоплення Тайваню, оскільки після втрати острова вони позбудуться і своєї ваги у Тихоокеанському регіоні. Крім того, той, хто впливає на Тайвань, контролює майже 60 % світової морської торгівлі, яка проходить через Південнокитайське море. Тайванські корпорації TSMC і Foxconn випускають 64 % світового обсягу чипів, третина з них постачається в США, тож без Тайваню Штати можуть втратити й свої високі технології.
Китай також зважатиме на російсько-українське протистояння, зокрема на помилки російського війська. Останнім часом у китайській армії спалахують корупційні скандали, тож її боєздатність не є високою. У цих умовах швидко захопити Тайвань їй не вдасться. Тому, найімовірніше, Сі Цзіньпін поки що буде шукати дипломатичні шляхи розв’язання цього питання і посилюватиме боєздатність китайської армії, щоб зробити її найпотужнішою у світі. Крім того, він заявив, що Китай у 2024 році не планує силового захоплення Тайваню. Тому будемо сподіватися, що ситуація в Тихоокеанському регіоні цього року не буде загострюватися.
