By 
У Великій Британії вкотре відбувся безкарний замах на вбивство. У неділю, 4 березня, екс-полковника Головного розвідувального управління РФ 66-річного Сергія Скрипаля та його 33-річну доньку Юлію знайшли непритомними на лавці у південному англійському місті Солсбері. Обох, як зазначають ЗМІ, ймовірно, отруїли невідомою речовиною. Розвідка МІ5 вважає отруєння колишнього російського шпигуна та його доньки спробою вбивства, та пов’язує цей випадок з Росією.
Очільник парламентського комітету Британії з внутрішніх справ Іветт Купер звернулась до голови МВС Амбер Радд з вимогою провести ретельне розслідування 14 випадків смерті, які трапились на території країни за останні 3 роки. Спецслужби США вважають ці злочини потенційно пов’язаними з Росією. Зокрема, депутати британського парламенту вимагають розслідувати смерті: експерта з радіації Метью Панчера, британського бізнесмена Скота Янга, російського бізнесмена Бориса Березовського, бізнесмена Олександра Перепиличного, спеціаліста з Британського центру урядового зв’язку Гарета Вільямса, грузинського бізнесмена Бадрі Патаркацишвілі, засновника нафтової компанії ЮКОС і партнера Михайла Ходорковського Юрія Голубєва, журналіста The Times Деніела Макгрорі, постійного представника Росії в Міжнародній морській організації Ігоря Пономарьова, британського повіреного, який допоміг Березовському і Патаркацишвілі вивести з Росії до Британії мільярд фунтів, Стівена Кертіса та юриста Стівен Мосса.
Цікаво те, що раніше британська поліція не вважала ці смертельні випадки підозрілими і не пов’язувала їх з Москвою. На жаль, методи англійських “шерлоків холмсів” дієві лише в літературних розслідуваннях. І якщо сучасні “підозрілі” злочини непокоять світову спільноту, то ще 100 років тому схожі вбивства за “загадкових обставин” нікого не турбували.
Наприклад, смерть сина Павла Скоропадського, Данила Павловича. Народився він у Санкт-Петербурзі 1904 року, за фахом інженер. У 1919 році емігрував у Швейцарію, згодом – у Німеччину, а у 1939-му – у Велику Британію. Діяльність гетьманича у Англії була плідною й багатогранною. Він організовував структури Української автокефальної православної церкви, активно допомагав українським біженцям облаштовувати їхнє життя на чужині, проводив велику роботу серед української молоді, співпрацював з організацією Антибільшовицький блок народів тощо.
У кінці квітня 1956 року в столиці Британії відбулася 10-тисячна демонстрація українців і поляків з нагоди приїзду до Англії радянських лідерів Миколи Булганіна й Микити Хрущова. Учасники мітингу звернулися до британського уряду з петиціями засудити тоталітарний режим у СРСР і порушити питання про самовизначення українського народу. Одним з організаторів цієї політичної акції був Данило Скоропадський.
Очевидно, що активність гетьманича не оминула “всевидяще око” Кремля. Данило Скоропадський помер 23 лютого 1957 році у Лондоні за “загадкових обставин”. Медичний висновок констатував, що причиною смерті став крововилив у мозок, хоча посмертного розтину не було.
Варто зауважити дату смерті, адже за нею й досі стоїть величезна машина пропаганди СРСР, яка цілеспрямовано формувала ідеологію та політику імперії. Ба більше, масово винищуючи лідерів опору під такі “знаменні” дати, країна породжувала страх і покірність народів. Наприклад, 23 лютого 1944 року сили НКВД СРСР розпочали нелюдську депортацію населення Чечено-Інгушської АРСР. Та й сьогодні ця дата має своє “сакральне” значення для імперії. Скажімо, у ніч з 22 на 23 лютого 2014 року президент Росії В. Путін на вузькій нараді з першими особами РФ дав пряму вказівку анексувати Крим з подальшим просуванням схід і південь України.
У СРСР труєння як політичне явище виникло ще в 20-х роках ХХ століття. Секретна токсикологічна лабораторія була створена у 1921 році окремим наказом РНК за безпосередньої вказівки голови Совнаркому Володимира Леніна і спершу мала назву “Спеціальний кабінет”. У 20-30-х роках першим керівником цієї лабораторії був професор Ігнатій Козаков.
Працювали у спецлабораторії науковці Інституту біохімії під керівництвом Григорія Майрановського. Пізніше він став головним фахівцем з убивств людей за допомогою хімічної та бактеріологічної зброї. У 1937 році “Спеціальний кабінет” і дослідна група Майрановського перейшли у відомство НКВД. У 1960-1970-х роках її перейменували на “Спецлабораторію № 12” Інституту спеціальних і нових технологій КГБ СРСР.
Очевидно, що після отруєння Данила Скоропадського розробки спецлабораторії в такий же спосіб убили Лева Ребета та Степана Бандеру – видатних українських політичних діячів. Тоді Європу такі “загадкові” й “підозрілі” смерті зовсім не цікавили. Сьогодні ж Захід “схвильований”, “занепокоєний”, “стурбований” і навіть “обурений”…
