“Альтернативна” історія

Ще раз про Шухевича-колабораціоніста. Полеміка

На мою суб’єктивну думку, історія України у тому вигляді, в якому вона існує на рівні “масової свідомості”, подається на загальнодоступних ресурсах (Вікіпедія; академічних – Енциклопедія історії України, Енциклопедія сучасної України, Енциклопедія Українознавства; у підручниках для середніх шкіл на вишів) – це “крутий заміс” фактів, напівфактів, міфів різної насиченості та гостроти, які врешті і створюють тотально викривлену картину нашої “національної” історії (ознайомитися з тим хто, як, коли і навіщо творив ці епічні полотна можна тут).

Читати далі…

Ворог мого ворога: чи був Шухевич колабораціоністом?

Перша половина ХХ століття – це період не тільки страждань чи війни, але й ідеологічних маніпуляцій, політичної боротьби, інформаційних деформацій. Світ наповнився популістськими ідеологіями, радикальними системами, різними платформами та ідеями, які завжди прагнули єдиного: отримати владу, закріпачити слабших і жити їхнім коштом. Однакові паради, той самий зміст символіки і такі ж ідеї на межі здорового глузду та політичної шизофренії. Хто з цим не погоджувався – ставав “ворогом народу”, нидів у тюрмах чи концтаборах ГУЛАГу та помирав після 25 років праці на “світле майбутнє” в Сибіру.

Читати далі…

Дерусифікація: Федір Ушаков

Нам щоразу навіюють міфи про “непереможність російської зброї” та її геніальних полководців, увіковічнюючи їх імена на українських землях, зокрема,Федора Ушакова, який був командувачем Чорноморського флоту лише два роки, однак ім’я його й досі уславлене у назвах вулиць, проспектів, площ, інститутів та церков України. Пам’ятники адміралу встановлені у Керчі, Миколаєві й Херсоні

Читати далі…

Дерусифікація: Олександр Суворов

Офіційна біографія О. Суворова свідчить, що полководець належить до міфічної “великоросійської нації”, а рід його начебто походить від шведа Сувора, що приїхав у Росію в 1622 році. Насправді ж Суворови служили у Москві задовго до цієї дати: у 1482 році згадується Горяїн Суворов, служивий чоловік; у XVI-XVII століттях – Суворови-дворяни з маєтками в Бежецьку і Кашині; в “Історії родів російського дворянства” вказується родичання Суворових з Ішук Бухаріними, Кобяковими, Ізмайловими, Сунбулевими, Короб’їними тощо. Усі ці прізвища мають тюркське коріння.

Якщо не брати до уваги кремлівські міфи, полководець Суворов прославився передусім як каратель. Насправді його військові авантюри не передбачали “захисту вітчизни”, а були лише кривавими й жорстокими операціями. То чи такою є “наша” історія?

Читати далі…

ЗУНР +5, або один незручний ювілей

Утворення ЗУНР і справді є важливою подією в історії становлення української держави – хоч трагічною і невдалою, але дуже повчальною. І оскільки ця спроба виявилася програшною, то й аналізувати потрібно передусім помилки та невдачі. Для цього добрим приводом може бути дещо інший ювілей, не такий круглий як “сто”, але не менш важливий. Цього року виповнилося 95 років з моменту, коли долю Галичини було остаточно вирішено на користь Польської держави.

Читати далі…

“Місія нездійсненна”?!

Римський полководець Марк Порцій Катон закінчував усі свої промови у сенаті фразою: “Карфаген має бути знищений”. І місто справді зруйнували, хоч політик й не дожив до реалізації свого бажання. Цьогоріч виповнюється 400 років від спроби Петра Сагайдачного ліквідувати Кремль, Москву й усе царство. І хоча тоді отаман відступив, однак Кремль все ж має бути знищений!

Читати далі…

Триєдина формула Росії: клептоманія, клаустрофобія, мазохізм

Інтерпретація історії і сучасності Росії є абсолютно нелогічною. Наприклад, “путінський режим” вважають жахливим, а російський народ – правильним, та ще й таким, що сповідує мазохізм, підтримує експерименти над собою і сам експериментує з іншими народами. Однак люди не можуть бути Продовжити Читання…

Читати далі…

Скелети у шафі. Частина 2

Цьогоріч у червні видання “The Guardian” опублікувало.   невідомі  щоденники А. Айнштайна, в яких фізик записував расистські коментарі щодо людей, яких він зустрічав у мандрівках. Під час подорожі Китаєм у жовтні 1922 – березні 1923 рр. вчений характеризує місцеве населення як “працьовитих, брудних, тупих людей”, а їхніх дітей називає “бездушними і тупими

Читати далі…

Чи ж був єврейський колабораціонізм?

У світі було багато випадків колабораціонізму: російського, українського, прибалтійського, французького, словацького тощо. А чи був єврейський колабораціонізм? І чи можна вважати зрадою співробітництво з СС-сівцями Німеччини?

Читати далі…

Публічна служба П’ятої французької республіки постголлістського періоду: досвід децентралізації

Французький досвід соціально-політичної та економічної нестабільності, конфлікту держави та суспільства часів Третьої та Четвертої республік, державотворення в межах змішаної моделі П’ятої республіки та еволюції французької публічної служби є корисним для сучасної України.

Читати далі…

Translate