“Альтернативна” історія

Федір Лизогуб – громадсько-політичний діяч, прем’єр-міністр Української Держави

У Берліні Ф. Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини Паулем фон Гінце й обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов’язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, Збройними силами України. Німці підтримали прагнення України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов’язань Російської імперії в розмірі 200 млн крб.

Читати далі…

Українсько-румунські відносини у 1918 р.: територіально-політичні зазіхання й економічна війна

Проте українсько-румунські відносини так і не були налагоджені через осінні події 1918 року (повстання в Україні, розпад Австро-Угорщини, революція у Німеччині, ануляція більшовицькою Росією брестських угод тощо), що дозволило Румунії наважитися ще й на окупацію північної Хотинщини та Буковини.

Читати далі…

Українська Держава і Всевелике Військо Донське: короткочасне зближення і військово-політичний союз

Проблему Донбаського регіону було вирішено вже 18 вересня разом з укладенням “Договору про спільне упорядкування справ, що стосуються Донбасу”. Регуляцією питань регіону займалася спільна спеціальна комісія.

Читати далі…

Кам’янецький еялет. Коли Кам’янець-Подільський був турецьким

Османи перетворили усі костели Кам’янця на мусульманські мечеті, а православні храми віддали в користування католикам, що викликало протести українського населення міста. Турки також прибудували до кафедрального костьолу св. Петра й Павла на території домініканського монастиря мінарет готичного стилю, який згодом, коли османів вигнали з міста поляки, був увінчаний золотою Дівою Марією. Сучасні мешканці й гості міста й досі мають радість спостерігати це історико-архітектурне поєднання християнської та мусульманської культових споруд.

Читати далі…

Тридцятиліття “прориву” на Захід (з Україною в тлі)

Отже, тридцять років минуло від «прориву» гордих будівників соціалізму за ганебними благами загниваючого капіталізму, а Україна й з місця, здається, не зрушилася? Та ні, звичайно ж і ми скористалися тими «дірками» в західних кордонах, які нам більш-чи-менш закамуфльовано відкрили європейці. У ці дірки найлегше пролізти молодим здоровим людям «з головою», «з руками» і з грішми. Однак, таких у нас переважна меншість. Та й попри це в Європі є чимало українців, але немає там України.

Читати далі…

Убивство першого генсека освіти Центральної Ради І. Стешенка

Коли подорожні наблизилися до одного з провулків, звідти вискочили двоє озброєних й гукнули російською: “Руки вверх!”, а за мить пронав постріл. З несподіванки син І. Стешенка Ярослав упав у картоплю, що росла біля тротуару. Відтак нападники вистрелили ще двічі.

Читати далі…

Друг України Бйорнстьєрне Бйорнсон – чоловік духу і честі

У березні 1907 р. у віденському німецькомовному місячнику “Український огляд” вийшла стаття Б. Бйорнсона “Поляки-гнобителі”, що описувала економічні та культурні проблеми життя українців у Австро-Угорщині. Б. Бйорнсон критикував принципи національної політики австрійської влади щодо українців, адже наш народ, не визнаний як суб’єкт суспільних відносин, не мав реальних способів реалізації власних прав у державі.

Читати далі…

Убивство німецького генерал-фельдмаршала Г. Айхгорна у Києві

10 серпня 1918 р. Б. Донського таємно судив німецький військово-польовий суд, що зібрався у будинку в’язниці в Києві. У той же день при великому скупченні народу Б. Донського повісили у зашморгу зі скрученого дроту на телеграфному стовпі на Лук’янівській площі Києва. До його грудей був прив’язаний плакат із написом російською: «Вбивця фельдмаршала фон Айхгорна».

Читати далі…

“Вервольф”: як будувалася й охоронялася ставка Гітлера в Україні

Окрім А. Гітлера, у ставці працював також райхсляйтер, голова Штабу заступника фюрера та його “особистий секретар” М. Борман, райхсфюрер СС Г. Гіммлер, райхсмаршал Г. Герінг, міністри А. Розенберґ, Й. Ріббентроп, Й. Геббельс та інші. Протягом деякого часу тут діяв генеральний штаб Вермахту на чолі з фельдмаршалом В. Кейтелем і генерал-полковником А. Йодлем, а також штаб німецьких сухопутних військ.

Читати далі…

Ким були біблійні філістимляни?

За даними дослідження, геном цих людей найбільш близький до ДНК сучасних близькосхідних народів та осіб із бронзового століття з усіх кінців Леванту й Анатолії. Проте, як додає докторант Інституту природознавства імені Макса Планка Міхаль Фельдман, висновки змінюються, якщо розглянути ДНК кісток чотирьох немовлят, похованих під будинками наприкінці XII ст. до н.е., відразу після того, як на зорі залізного віку філістимляни оселилися в Ашкелоні.

Читати далі…

Translate