“Альтернативна” історія

Солідаризм як соціально-політична концепція

Щодо індивідуального “я” солідаризм визнає себе прихильником природного права, одним із елементів якого, як казав Г. Пеш, є можливість набувати приватну власність, що створює незамінні психічні й моральні стимули, які відіграють важливу роль в економічному житті.

Читати далі…

Ізраїльські археологи натрапили на храм невідомого християнського мученика

Археологи з Управління старовини Ізраїлю знайшли руїни візантійської церкви, закладеної приблизно 1,5 тис. років тому, що виявилася своєрідним сховищем останків християнського мученика.

Читати далі…

Дещо про Японію та заборонені кольори

Сьогодні ж система заборонених кольорів більше не має юридичної ваги, а тому є лише умовністю, ритуалом під час традицій і свят, якому у суспільстві загалом не надають великого значення. Правила придворного одягу, ритуалів, інтронізації нового монарха тощо вміщені в законі про Імператорський дім від 1947 р., який діє й до нині.

Читати далі…

Федір Лизогуб – громадсько-політичний діяч, прем’єр-міністр Української Держави

У Берліні Ф. Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини Паулем фон Гінце й обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов’язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, Збройними силами України. Німці підтримали прагнення України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов’язань Російської імперії в розмірі 200 млн крб.

Читати далі…

Українсько-румунські відносини у 1918 р.: територіально-політичні зазіхання й економічна війна

Проте українсько-румунські відносини так і не були налагоджені через осінні події 1918 року (повстання в Україні, розпад Австро-Угорщини, революція у Німеччині, ануляція більшовицькою Росією брестських угод тощо), що дозволило Румунії наважитися ще й на окупацію північної Хотинщини та Буковини.

Читати далі…

Українська Держава і Всевелике Військо Донське: короткочасне зближення і військово-політичний союз

Проблему Донбаського регіону було вирішено вже 18 вересня разом з укладенням “Договору про спільне упорядкування справ, що стосуються Донбасу”. Регуляцією питань регіону займалася спільна спеціальна комісія.

Читати далі…

Кам’янецький еялет. Коли Кам’янець-Подільський був турецьким

Османи перетворили усі костели Кам’янця на мусульманські мечеті, а православні храми віддали в користування католикам, що викликало протести українського населення міста. Турки також прибудували до кафедрального костьолу св. Петра й Павла на території домініканського монастиря мінарет готичного стилю, який згодом, коли османів вигнали з міста поляки, був увінчаний золотою Дівою Марією. Сучасні мешканці й гості міста й досі мають радість спостерігати це історико-архітектурне поєднання християнської та мусульманської культових споруд.

Читати далі…

Тридцятиліття “прориву” на Захід (з Україною в тлі)

Отже, тридцять років минуло від «прориву» гордих будівників соціалізму за ганебними благами загниваючого капіталізму, а Україна й з місця, здається, не зрушилася? Та ні, звичайно ж і ми скористалися тими «дірками» в західних кордонах, які нам більш-чи-менш закамуфльовано відкрили європейці. У ці дірки найлегше пролізти молодим здоровим людям «з головою», «з руками» і з грішми. Однак, таких у нас переважна меншість. Та й попри це в Європі є чимало українців, але немає там України.

Читати далі…

Убивство першого генсека освіти Центральної Ради І. Стешенка

Коли подорожні наблизилися до одного з провулків, звідти вискочили двоє озброєних й гукнули російською: “Руки вверх!”, а за мить пронав постріл. З несподіванки син І. Стешенка Ярослав упав у картоплю, що росла біля тротуару. Відтак нападники вистрелили ще двічі.

Читати далі…

Друг України Бйорнстьєрне Бйорнсон – чоловік духу і честі

У березні 1907 р. у віденському німецькомовному місячнику “Український огляд” вийшла стаття Б. Бйорнсона “Поляки-гнобителі”, що описувала економічні та культурні проблеми життя українців у Австро-Угорщині. Б. Бйорнсон критикував принципи національної політики австрійської влади щодо українців, адже наш народ, не визнаний як суб’єкт суспільних відносин, не мав реальних способів реалізації власних прав у державі.

Читати далі…

Translate