By Галактика, котра саме зараз виринає з укриття, може виявитись однією з наймолодших серед тих, які коли-небудь відкрито; через це вона потенційно пропонує нові можливості пізнання таємниць раннього Всесвіту. Влучно названа Peekaboo (з англ. – гра в хованки), вона висунулась з-за яскравішої (з нашої перспективи) зірки щойно в останніх 50-100 роках. Але астрономи схвильовані не лише тому, що галактика зʼявилася досить недавно. У праці, опублікованій в часописі Monthly Notices of the RoyalAstronomical Society, науковці повідомляють, що в Peekaboo найімовірніше відсутні старі зірки – пише Еллісон Ґаспаріні у журналі Scientific American.
Нові вимірювання вказують на те, що та карликова галактика могла сформуватися через мільярди років після Великого Вибуху – значно пізніше від інших недалеких галактик. «Майже кожна галактика у ближньому Всесвіті містить дуже, дуже старі зірки, що походять з періоду відразу після Великого Вибуху» – каже Ґаґандіп Ананд, астроном зі Space Telescope Science Institute і співавтор нових досліджень. Коли зірки старіються, то утворюють важкі елементи, в тім і метали. Peekaboo є однією з трьох відносно недалеких галактик, що їх астрономи визнали порівняно вбогими на метали – а вона, віддалена на 22 млн світлових років, безсумнівно є найближчою, що робить її найкращою для подальших досліджень.
Астрономи вперше зауважили галактику Peekaboo підчас огляду неба в 2001 році, але блиск ближчої зірки значною мірою унеможливив подальше її вивчення. Завдяки високій якості знімків, зроблених Космічним телескопом Габбла у 2020 році, було підтверджено, що частково прикритий обʼєкт є карликовою галактикою, а подальші оптичні спостереження виявили відсутність елементів, важчих за водень і гелій – що може означати, що умови на Peekaboo нагадують ті, які існують на галактиках у ранньому Всесвіті.
Науковці ще не знають, чи з малої кількості металів на Peekaboo однозначно випливає її вік. «Варто розглянути й іншу можливість» – говорить Крістен МакКʼюін, астрофізичка з Rutgers University, котра не брала участі у нових дослідженнях. Вона підказує, що одним із альтернативних рішень є усунення важких металів галактичними вітрами. Peekaboo як карликова галактика має відносно слабе гравітаційне тяжіння, тому такий процес може бути ефективним.
Наявні вимірювання не вказують на те, що в галактиці знаходяться зірки, старші від двох чи трьох мільярдів років, але Ананд зауважує, що подальші спостереження, можливо із використанням ультрапотужного Космічного телескопу Джеймса Вебба, дозволили б дослідникам пошукати слабших зірок, котрі мають навіть і 13 млрд років; якщо їх знайдуть, то такий факт міг би поставити під сумнів молодість Peekaboo.
Однак, якщо галактика Peekaboo є такою молодою, як вважають вчені, то вона була б однією з найкращих доступних лабораторій для дослідження всесвіту в епохах близьких до Великого Вибуху. На думку МакКʼюін, це дозволило б науковцям краще зрозуміти фізику застигання газу і формування зірок в такому середовищі, яке панувало у ранньому Всесвіті.
