By 
У США 6 січня прихильники Трампа штурмували Капітолій. Виступаючи на мітингу, ексочільник Америки закликав своїх симпатиків іти до будівлі Конгресу, де у той час Сенат готувався затвердити новообраного президента Джо Байдена.
Хоча служба охорони та поліція не застосовували проти мітингарів вогнепальну зброю, адже не були готові до такого масштабного нападу, у результаті штурму загинули чотири людини, десятки протестувальників та поліціянтів отримали травми. Служба охорони була змушена евакуювати парламентарів.
Представники місцевої влади у столиці запровадили комендантську годину, в місто була введена Нацгвардія і підрозділи спецслужб, які за кілька годин узяли Капітолій під контроль. Значних руйнувань будівлі не було завдано. До Сенату повернулися парламентарі, які затвердили рішення колегії виборників щодо обрання президентом США Джо Байдена.
І хоча порядок у Капітолії був відновлений, залишилася низка запитань. Зокрема, чому мітингарі так легко захопили вищий законодавчий орган США? Чому експрезидент не може змиритися з поразкою і йде на будь-які кроки, щоб утримати владу? Як відреагували на це інші країни?
Капітолій охороняє приблизно 2600 поліціянтів, на утримання яких виділяється понад 400 млн доларів на рік. Здебільшого силовики готові до гідної відсічі для ворогів. Улітку, наприклад, Капітолій був перетворений на військовий табір, оскільки спецслужби готувалися до можливого штурму будівлі рухом Black Lives Matter, що протестував проти свавілля поліції після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда. Однак зараз ніхто не міг передбачити такий перебіг подій, адже Трамп не закликав мітингарів безпосередньо до штурму, а лише попросив їх підійти до будівлі.
Попри це, винуватцем такого трагічного перебігу подій є саме експрезидент, який використовує будь-які засоби, щоб утриматися при владі. Уже декілька місяців поспіль Трамп звертається в суди різних рівнів, щоб опротестувати результати виборів. Низка спостерігачів уже підтвердила, що серйозних фальсифікацій не було зафіксовано, тож навіть Верховний суд, що здебільшого складається з однопартійців Трампа, не підтримав позови експрезидента-республіканця. Непомірні амбіції колишнього гаранта призвели до того, що внутрішньополітична ситуація в країні стала напруженою, іноді між протестувальниками з обох сторін відбувалися сутички. Було завдано також значної шкоди міжнародному іміджу США.
Лідери більшості провідних країн світу назвали дії симпатиків Д. Трампа ганьбою і порушенням засадничих демократичних цінностей, які завжди були ключовими в США. Представники Німеччини, зокрема, назвали ці події “зневагою демократії”. Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що дії прихильників Д. Трампа не відповідають американським демократичним традиціям. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив про свою глибоку стурбованість подіями у Вашингтоні. Лідер Великобританії Борис Джонсон наголосив на важливості мирної передачі влади у Вашингтоні, що, до речі, прописано у законодавстві США. Проте Д. Трамп не хоче його виконувати і вперто не прагне передавати важелі правління країною Дж. Байдену.
Штурм Капітолію засудили і попередні президенти США. Так Джиммі Картер вважає напад мітингарів національною трагедією. Барак Обама назвав дії Дональда Трампа провокативними, а сам штурм “актом великої ганьби і безчестя для американців”. Білл Клінтон зазначив, що цю ситуацію зумовила “отруйна політика”експрезидента Трампа. Деякі соцмережі також засудили дії колишнього очільника США, зокрема Твіттер на деякий час заблокував його акаунт.
Останні події також значно зменшили популярність Д. Трампа у середовищі Республіканської партії. Зокрема, його однопартійці сенатор Мітч Макконнелл та віцепрезидент Майк Пенс засудили радикальні дії прихидбників Трампа.До того ж, на думку більшості експертів, поведінка колишнього гаранта не відповідає американським традиціям передачі влади і підриває авторитет Республіканської партії. Так, у Джорджії на виборах до Сенату перемогу здобули демократи, оскільки Трамп занадто активно вмішувався у виборчі перегони в цьому штаті і тиснув на місцеву владу, що не сподобалося місцевим мешканцям.Оскільки у Джорджії на виборах до Сенату перемогли демократи, голоси у верхній палаті Конгресу будуть розподілені порівну між представниками обох партій вирішальний голос буде у демократки-віцепрезидентки Камали Гарріс.
Республіканці зазнають електоральних втрат, тож частина з них уже намагається послабити вплив у партії колишнього гаранта. І якщо раніше деякі експерти говорили про нову каденцію Трампа на посаді президента через чотири роки, то сьогодні після штурму Капітолію це стає все менш вірогідним. Отже, Дональд Трамп сам завдав собі прикрощів: якби він цивілізовано протестував, то це мобілізувало б його електорат і посилило вплив у партії, однак його непродумані і провокативні дії, намагання утриматися при владі всіма можливими засобами значно послабили імідж Республіканської партії та США загалом.
Захоплення Капітолію стало безпрецедентною подією. Попереднього разу будівля Конгресу впала під ударами англійських військ у 1814 році і зазнала значних руйнувань. Хоча новий штурм не був таким нищівним, він залишив значний слід в історії США, оскільки показав слабкість демократичних інститутів. Оскільки повноваження президента США у перехідний період прописані не досить чітко, залишається можливість для розгортання анархії чи безладдя в умовах невизначеності. Будемо сподіватися, що напруження у США не буде посилюватись, а після інавгурації Джо Байдена 20 січня повністю зникне.
