Храми, музеї й політика

Софійський собор у головному місті оттоманів Стамбулі (колишній Константинополь, столиця Римської імперії) перебуває в процесі трансформації.Це одне з найбільших чудес світу, культова будівля на перетині Сходу й Заходу, християнства та ісламу. Монументальний собор пройшов через багато перетворень, але зараз відбувається ще одна серйозна зміна.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вирішив перетворити всесвітньовідомий об’єкт ЮНЕСКО з музею в чинну мечеть. Лідер консерваторів задумав скасувати рішення засновника Турецької Республіки Мустафи Ататюрка, який наказав у 1935 році зробити собор світським місцем. У липні 2020 року найвищий адміністративний суд Туреччини, Державна рада, мав вирішити, чи є цей указ Ататюрка юридично чинним. Після 17-хвилинного слухання суд оголосив, що дасть вирок через два тижні, ну а далі вже була справа техніки.

Візантійський імператор Юстиніан спорудив цю будівлю у VI ст. н. е., а османи перетворили церкву на мечеть, коли завоювали місто в 1453 році. Так в основі купола з’явилися медальйони з іменами Аллаха, пророка Мухаммеда й чотирьох халіфів, поруч із якими можна побачити християнські мозаїки Ісуса, Діви Марії та святого Іоанна. Тепер лики християнських святих цнотливо прикриті тканиною (вони залишалися відкритими від часу завоювання Константинополя в 1453 році до 1739-го) під час мусульманських богослужінь. Багато людей вважали собор символом міжконфесійного взаєморозуміння саме тому, що це місце було перетворене на музей, де не було дозволено проводити релігійні ритуали. Проте побожні мусульмани вже давно домагалися скасування цього рішення. І, здається, цього разу в них усе склалось.

Звичайно, першими за Софійський собор “вткнулися” американці. І не тому, що вони в нас найбільш віруючі. Держсекретар США оприлюднив заяву свого відомства: “Сполучені Штати розглядають зміну статусу собору Святої Софії як применшення спадщини цієї чудової будівлі та її неперевершеної здатності – настільки рідкісної в сучасному світі – служити людству вкрай необхідним мостом між представниками різних релігійних традицій та культур”. Туреччина негайно відповіла на зауваги: “Ми вражені пресрелізом, опублікованим Державним департаментом США, щодо статусу собору Святої Софії… Цього разу ми ще раз нагадуємо про реальність, яку ми повинні [чомусь] постійно повторювати. Собор Святої Софії є ​​власністю Туреччини, як і всі наші культурні цінності, розташовані на нашій землі”. Що ж тут скажеш, вони на “своїй Богом даній землі” можуть робити все, що заманеться.

Зрозуміло, що Грецька православна церква, релігійні та політичні авторитети також висловилися проти. “Собор Святої Софії є пам’яткою  всесвітньої спадщини”, – заявив речник уряду Греції Стеліос Петсас. Він впевнений, що рішення Ердогана створить величезну “емоційну прірву” між християнами всього світу та Туреччиною. Десятки міжнародних експертів із візантійського мистецтва засудили цю ініціативу у відкритому листі, опублікованому влітку 2020 року. У цьому зверненні вони стверджують, що Свята Софія є надто красивою пам’яткою і цінним історичним документом, щоб бути пішаком у регіональній політиці. У відповідь на це турки пішли ще далі і влаштували ще одну судову справу, тепер щодо музею Хора, що також відомий як мечеть Каріє. Цей християнський храм був зведений у VI ст., у XVI ст. його перетворили на мечеть, а в 1945 році – на музей під егідою Міністерства освіти Туреччини. Експерти свідчать, що трансформація споруди назад у мечеть може поставити під загрозу фрески та мозаїки XIV ст., які вважаються одними з найкращих зразків візантійського мистецтва. Зрозуміло, що реакція була передбачувана: вчені засуджують, християни сумують, а ісламісти радіють.

Цікаво, що в Україні теж лунають різні голоси щодо майбутнього найвідомішого храму країни – Софії Київської. Цей чудовий собор збудували греки на початку XI ст. Він був другим за величиною після Святої Софії і слугував Ярославу Мудрому кафедральним собором. Чому слугував Ярославу, а не лише церкві? Історики кажуть, що статус храмів на Русі був дещо іншим, ніж на Заході. Церква здебільшого залежала від князя й не конкурувала зі світською владою. Саме тому там можна зустріти розписи не зовсім сакрального характеру, які є більше свідченням культури, ніж релігії. За часи свого існування цей храм справді перетворився на важливий документ історії нашого народу. До того жрозмаїті колонізатори України не чіпали собор. Історики називають храм унікальним місцем, де цінний кожен квадратний дециметр. За словами керівниці науково-дослідного інституту “Свята Софія” Надії Нікітенко, Софія – “єдине місце у світі, де збереглася така кількість християнських мозаїк і фресок XI століття” (260 м² і 3000 м² відповідно). Не дивно, бо цю церкву почав будувати князь Володимир, зять могутнього імператора Візантії Василя II. Він мав із кого брати приклад!

Коли відбудований Успенський собор Києво-Печерської лаври передали УПЦ МП, а Михайлівський собор став частиною ПЦУ, у багатьох українців очі “загорілися” в напрямку Софії Київської. Завідувач Музею Української революції Олександр Кучерук каже, що Софійський собор будували як церкву, тож хай він і буде як церква. У різних країнах, твердить пан Кучерук, є тисячолітні собори, “в них моляться, і нічого не сталося, бо навіть коли хата стоїть пуста, вона починає руйнуватися”. І він у своїх думках далеко не самотній. Надія Нікітенко поки що тримає оборону і, як і інші експерти, твердить, що собор не можна експлуатувати так, щоб він був доступний для натовпів. “Фрески будуть знищені від зміни температурного режиму та вібрацій від співу та колокольного дзвону”, – каже вона.

Проте схоже, що неформальне рішення щодо оживлення Софії Київської ухвалили ще за часів Петра Порошенка (читай – гетьмана), який за підтримки турецького президента (читай – султана) Реджепа Ердогана сприяв єднанню невизнаної православної церкви України із Грецькою православною церквою. У соборі св. Софії відбувалися урочистості з нагоди надання Томоса, тож здається, що “найлегше” тут може правити лише митрополит ПЦУ Епіфаній. Уніатів “відшили” від служб у Софії ще 2019 року, бо це не сестринська церква, а Московський патріархат у нас у немилості через війни Путіна. Іронічно, що радянська влада створила архітектурно-історичний заповідник “Софія Київська” в 1934 році – саме тоді, коли Ататюрк перетворив “головну Софію” з мечеті в музей. Приклад Ердогана показує, що це лише питання часу та політичних обставин, коли ПЦУ зробить із Софії Київської храм, що постійно діє. А буде це рішення суду чи РНБО України – залежатиме від того, що на той момент “віятиме” в голові українського президента. І жодне ЮНЕСКО нам уже не допоможе.