By BBC: Почнемо з найважливішого. Ви були генеральним секретарем НАТО з 2009 по 2014 рік. Чи були для вас несподіванкою дії Росії в Україні в лютому-березні 2014 року?
Андерс Фог Расмуссен: Так, це був сюрприз. З упевненістю можу сказати, що нас застали зненацька. Ми не очікували, що європейська країна захопить силою частину території у сусіда. Росія зробила саме це, нелегально анексувавши Крим.
BBC: Невже у вас не було жодних даних про те, що Росія готується перекинути своїх військових у Крим?
А.Ф.Р.: Ні, зовсім ні. Росія тоді почала складну спецоперацію – гібридну війну. Вони використовували не лише звичайні збройні сили, але й кібератаки, кампанії з дезінформації та інші… У той час ми були не готові протистояти цьому. З того часу ми адаптувалися. Але у 2014-му нас захопили зненацька.
“Росіяни поводилися агресивно”
BBC: Чи можете ви згадати ключові моменти весни 2014 року? З ким з представників Росії ви контактували, яких кроків вживали?
А.Ф.Р.: Тоді ще добре працювала рада Росія-НАТО. До речі, вона існує й досі, але швидше формально. У рамках цієї ради ми постійно зустрічалися з представниками Росії, щоб обговорювати теми, які становлять взаємний інтерес, зокрема відносини з Україною.
Але після нападу Росії на Україну все пішло зовсім за іншим сценарієм. До речі, тоді, у 2014-му, у Росії була досить велика делегація, що розміщувалася у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Ми мали багато можливостей для діалогу.
BBC: Як часто ви спілкувалися?
А.Ф.Р.: В цілому вони поводилися доволі агресивно, вони часто давали фейки про свої дії в Криму. В НАТО їм не вірили.
BBC: Що саме стало точкою неповернення?
А.Ф.Р.: Одразу після російської операції в Криму ми зрозуміли, що Європа опинилася в абсолютно новій ситуації з точки зору безпеки. І ми стали вживати певних кроків. Ми ввели війська НАТО у країни наших партнерів на сході Європи, щоб підсилити нашу оборону.
Нас захопили зненацька на першому етапі, але потім ми почали швидко реагувати на те, що відбувалося. А історією, яка остаточно відкрила всім очі на те, що відбувалося, стала, звичайно, трагедія “Боїнга” MH17, який збили на сході України.
BBC: Чи можна вважати, що 2014 рік повернув НАТО ті цілі, заради яких він існував у часи Холодної війни – протистояння з Росією?
А.Ф.Р.: Так, можна сказати, що ми тоді повернулися до висхідної і основної цілі НАТО. Альянс було створено 70 років тому для захисту Європи та Північної Америки від СРСР. Після розвалу Радянського Союзу ми розробили нову стратегію. НАТО брало участь в операціях в Афганістані та Лівії. У нас були навчальні місії в Іраку, ми ловили піратів на африканському узбережжі.
Ми багато працювали з Москвою. Росія допомагала НАТО проводити операцію в Афганістані. Ми взаємодіяли в боротьбі з наркотрафіком, протидії тероризму та піратству. Але у 2014 році – після нападу Росії на Україну – ми зрозуміли, що Росія не наш стратегічний партнер, а наш стратегічний супротивник. І основне завдання НАТО – це досі захист нашої власної території.
BBC: Зараз ви працюєте позаштатним радником президента України Петра Порошенка. Як ви оцінюєте вірогідність початку війни між Україною та Росією?
А.Ф.Р.: Війна вже триває. Конфлікт на Донбасі – це і є гаряча війна. Кожен день там гинуть люди, йдуть обстріли. І єдиний спосіб зупинити цей конфлікт – це ввести туди миротворців ООН. Вони могли б контролювати фактичний кордон між Україною та Росією, стежити і запобігати переміщенням російських військових та зброї через цей кордон.
BBC: Яким ви бачите майбутнє НАТО?
А.Ф.Р.: НАТО слід продовжити адаптовуватися до викликів сьогоднішнього дня. Потрібно бути готовим захистити територію і суверенітет членів альянсу від будь-якого виду російської агресії. Але на додачу до цього НАТО потрібно більше фокусуватися і на протидії тероризму. Я вважаю, що потрібно створити незалежний штаб НАТО з протидії тероризму.
НАТО має бути активнішим у галузі кібербезпеки. У нас є Центр кібероборони. Але він почне працювати на повну лише у 2023 році. На мою думку, це надто повільно. Потрібно прискорюватися. І чисельність цього підрозділу має бути значно вищою. Ми також повинні наділити командування НАТО правом віддавати наказ про застосування оборонного кіберозброєння у відповідь на атаку ззовні.
І ще б я згадав про електронну розвідку. Незабаром наші супротивники зможуть спрямовувати важкі безпілотники в бік країн НАТО. Не ризикуючи зазнати втрат у живій силі, наші опоненти можуть де-факто розпочати війну з членами альянсу. Щоб протидіяти таким загрозам, потрібно дуже швидко приймати рішення.
У 1990-ті роки у НАТО пішло шість тижнів на ухвалення рішення про початок воєнної операції на Балканах. У нас забрало шість днів на прийняття рішення про початок військових дій у Лівії. Я гадаю, в майбутньому в нас буде лише шість хвилин, щоб прийняти рішення. Командування НАТО повинно мати право і можливість швидко ухвалювати рішення такого рівня.
