Мозок на прогулянці

Мозок на прогулянці

Уже в стародавній Греції вірили у зв’язок між рухом і ефективним мисленням. В утвореній Арістотелем школі, що звалася перипатетичною, під час лекцій і філософських диспутів учні та вчителі прогулювалися – пише Аріадна Цьонжеля у журналі Świat nauki.

Попередні дослідження підтвердили зв’язок між ходінням і кращими результатами у виконанні завдань, базованих на дивергенційному думанні, яке полягає в знаходженні максимальної кількості розв’язань проблеми. Науковці з Вюрцбурзького університету Юліуса-Максиміліана в Німеччині провели серію експериментів, щоб вивчити проблеми зв’язку між креативним мисленням і ходінням, а також іншими типами руху. Дослідники перевіряли тямущість учасників за допомогою тесту незвичних застосувань Гілфорда: завдання полягало у вигадуванні максимальної кількості нових застосувань для вказаних предметів щоденного вжитку. У межах першого експерименту піддослідні відповідали, коли сиділи чи вільно ходили приміщенням. Під час наступних вони могли ходити вільно або по чітко визначеній трасі. У випадку сидячої позиції учасники експерименту розташовувалися зручно, спиною до стіни, завдяки чому могли розглядати приміщення, або ж були обернені обличчям до екрана на кріслі, яке стояло завжди однаково.

У першому експерименті більш креативними виявилися учасники, що ходили. Однак наступні етапи дослідження показали, що збільшення тямущості стосувалося лише тих людей, які могли ходити без нав’язаних обмежень. У випадку сидячих осіб учасники, яких змусили сидіти у визначеній позиції, виявилися менш творчими, ніж ті, що сиділи вільно. Дослідження було опубліковане 8 січня на сторінках Psychological Research.

Як підсумовує докторка Барбара Гендель, експерименти показали, що не сам собою рух допомагає думати більш еластично. Важливим аспектом є можливість виконувати вільні рухи, а не визначені зовнішніми обмеженнями. Результати дослідження не дають науковцям змоги порекомендувати якийсь конкретний різновид фізичної активності. Однак із них випливає, що важливим є те, аби він не полягав на повторюванні тих самих рухів.

Пояснити ці результати може той факт, що сидіння у визначеній позиції чи ходіння за вказаною трасою пов’язані з обмеженням поля уваги, що може провадити до меншої еластичності в думанні. Тому ситуації, які вимагають концентрації уваги на невеликому екрані, можуть зменшувати здатність до творчого мислення.

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Космос єднає світ Проблемні ріки