By 28 вересня 2016 року тодішній Міністр оборони США Еш Картер заявив про створення в Пентагоні посади Директора з інновацій. Мета – допомога військовим швидше упроваджувати новітні технології в своєму відомстві. Сфери, які на думку міністра, найбільш потребують оборонних інновацій – створення автономних безпілотних систем, роїв дронів, використання штучного інтелекту у військових системах, проекти в області біотехнології. Але, при цьому, Е.Картер відзначив, що військові США не підуть на створення повністю автономних систем, які самостійно прийматимуть рішення щодо нанесення удару по противникові. Це рішення, як запевняв міністр, завжди прийматиме людина.
З метою розвитку оборонних інновацій, ще раніше, у березні 2016 року в США створили «Раду з оборонних інновацій» (Defense Innovation Advisory Board), метою якої стало прискорення процесів впровадження новітніх технологій в збройних силах США. Главою Ради став Ерік Шмідт – виконавчий директор холдингу Alphabet Inc. і колишній генеральний директор компанії Google.
Пентагон вирішив активніше переймати досвід керівництва і впровадження нових технологій в компаніях з Кремнієвої долини і швидше укладати з такими компаніями прямі контракти. Саме тому, членами Ради окрім Еріка Шмідта стала низка видатних вчених та підприємців, серед яких Рід Хоффман, співзасновник мережі Linkedin, Уїльям Макрейвен, адмірал ВМС США в відставці, колишній глава американського командування спеціальних операцій, глава адміністрації Системи університетів Техасу, Уолтер Айзексон, президент Інституту Аспена, колишній глава CNN і головний редактор журналу Time, Джеф Безос, глава і засновник інтернет-компанії Amazon.com, засновник і власник аерокосмічної компанії Blue Origin та інші.
Вже на першому засіданні Ради 6 жовтня 2016 року було заявлено, що військовим необхідно випереджати своїх конкурентів, знайомитися з передовими інноваціями і бути відкритими до нових ідей. Цікавим є те, що ще до першого засідання члени Ради відвідали бази ВПС і ВМС США, побували на кораблях, підводних човнах, у військових лабораторіях, поспілкувалися з солдатами сил спеціального призначення, з офіцерами центрального командування, кібернетичного командування і командування спеціальних операцій. Тобто мільярдери, відомі вчені зі світовим ім’ям, засновники глобальних корпорацій відклали свої справи й вирішили зрозуміти потреби військових на практиці, а не будували теорії зі своїх кабінетів, кают яхт або офісів і лабораторій.
Після відвідування військ члени Ради в жовтні 2016 року представили свої проміжні рекомендації для Пентагону, які згодом були затверджені під час другого засідання Ради у січні 2017 року. Міністр оборони США Еш Картер був особливо задоволений тим, що Рада не просто представила товсті доповіді на сотні сторінок, а донесла до керівництва Пентагону свої думки і побажання. За результатами зустрічей «на місцях» з військовими, члени Ради сформували наступні рекомендації міністерству оборони США:
- Призначити Директора з інновацій, який підпорядковуватиметься безпосередньо міністрові оборони і виступатиме його радником.
- Зробити комп’ютерні науки ключовою компетенцією для співробітників Пентагону.
- Стимулювати атмосферу експериментаторства, заохочуючи тих, хто упроваджує інновації і пропонує нестандартні підходи.
- Провести оцінку ступеню кібербезпеки високотехнологічної зброї США.
- Розвивати інновації в області штучного інтелекту і машинного навчання.
- Розширити закупівлі продукції, звільненої від податків і формальних різноманітних бюрократичних дозволів, щоб прискорити процеси матеріального забезпечення.
- Збільшити інвестиції в нові підходи до інновацій.
- Удосконалити і полегшити доступ Пентагону до коду використовуваних програм.
- При кожному командуванні створити підрозділу з розробці програмного забезпечення.
- Поліпшити пропускну спроможність і доступність комунікаційних мереж.
- Винагороджувати робітників за зменшення рівня бюрократизації.
- Знизити бар’єри для впровадження інновацій.
Окремо Ерік Шмідт підняв тему створення внутрішньо-військового Інтернету, який би об’єднав закриту військову інформацію з усієї множини наявних джерел. На сьогодні різні підрозділи Пентагону не діляться своєю інформацією між собою. Військовим, як керівництву, так і на полі бою, потрібний свій військовий Google, в якому можна миттєво знайти все необхідне. Централізований Інтернет необхідний і для роботи штучного інтелекту у військовій сфері. Що більше даних доступно для аналізу, то більше кореляцій буде знайдено, та ефективнішою буде віддача від використання штучного інтелекту, оскільки сучасна тенденція в армії однозначна – це автоматизація військових дій. Інша сторона медалі – неможливість створення єдиної військової бази даних з міркувань безпеки і секретності. Інформацію не можна надавати всім суб’єктам у збройних силах, а також централізована база буде ціллю для хакерських атак і тим самим стане загрозою національній безпеці.
На думку Е. Шмідта, необхідно знайти золоту середину між централізацією інформації і її доступністю і безпекою. Ще один важливий пункт в рекомендаціях – забезпечення можливості військовим самим оперативно редагувати код програм. Сьогодні код є власністю ІТ-підрядників Пентагону, і для внесення змін військовим необхідно просити підрядників зробити це. Така практика украй непродуктивна і повільна. Що стосується програмування як ключової компетенції, то Рада пропонує виробити систему винагороди, яка б заохочувала військових вчитися програмувати, отримувати навички в сфері кібербезпеки. Пентагону пропонується навіть оплачувати навчання студентів комп’ютерним наукам в коледжах, щоб потім вони йшли в армію і застосовували там свої знання та вміння.
Таким чином, можна констатувати, що Пентагон готовий розпочати фінансово вкладатися в переозброєння, і не лише в заміну застарілих систем, але і у фінансування крупних інфраструктурних замовлень для ефективного реагування на нові глобальні виклики і появу агресивних міжнародних гравців, таких як Росія і Китай. У планах військового відомства США також модернізація ядерної інфраструктури.
Крім США розвиток воєнних інновацій стало порядком денним у ЄС. Так 7 червня 2017 року Єврокомісія заявила про формування Європейського оборонного фонду. На наукові дослідження і розробки, а також військові закупівлі ЄС планує виділяти гранти у розмірі 25 млн. євро в 2017 році та ще 65 млн. євро до 2019. З 2021 року ця стаття витрат зросте і складатиме щорік 500 млн. євро.
Єврокомісія розробила також три сценарії подальшої взаємодії країн ЄС в сфері безпеки і оборони. Так, за програмою «Колективна безпека і оборона», що направлена на забезпечення кібербезпеки європейських країн, передбачається співпраця держав, в якій Брюсселю відведена провідна роль в протистоянні кіберзлочинності, захисті кордонів і боротьбі з тероризмом. При цьому, згідно зі сценарієм даної співпраці в сфері безпеки і оборони, всі спільні дії плануватимуться на добровільній основі, залежно від конкретної ситуації. Мета програми «Колективна оборона і безпека» – формування єдиної оборонної політики Євросоюзу.
Таким чином, обороні структури США та ЄС бачать у майбутньому все більше глобальних викликів у сфері безпеки і необхідність замінювати застаріле військове обладнання і озброєння на новітні технологічні зразки.
