By Настояща К.В., кандидат соціологічних наук, доцент
Сьогодні більшість дослідників говорять про зміни ціннісних орієнтацій сучасної Європи. Соціолог Рональд Інґлегарт переконаний, що в Європі затвердилась “постматеріальна” політична культура. Її характерними рисами є: падіння поваги до влади і політичних авторитетів; посилення політичної участі; перехід від політичних партій до автономних утворень, а також схильність до несанкціонованих форм політичної активності; посилення тяги індивідів до самовираження; поступова втрата політичних конфліктів класового характеру, фокусування на проблемах культури і якості життя.
Постматеріалізація (зміна постмодернізму постматеріалізмом) – це тренд розвитку країн-лідерів першого рівня. Останніми роками відбувся зсув від “матеріалістичних” цінностей, з акцентом на економічну і фізичну безпеку, до цінностей “постматеріальних”, які концентруються на проблемах індивідуального самовираження і якості життя. У значної частини світу норми індустріального суспільства (дисципліна, самовідданість і досягнення) поступаються місцем все більшій свободі індивідуального вибору життєвих стилів і самовираження.
Постмодернізм є протилежністю авторитарному рефлексу: постматеріальні цінності характеризують найзахищеніший сегмент передового індустріального суспільства. Вони розвинулись у період економічного зростання та державного добробуту.
Дослідження вказують на те, що становлення постматеріалізму є лише певним аспектом більш широкого процесу культурних змін, що переформатують політичні погляди, релігійні орієнтації, гендерні ролі та сексуальні звичаї в передовому індустріальному суспільстві.
Ці зміни пов’язані із загальною потребою відчувати безпеку, яку традиційно давали релігія і абсолютні культурні норми. Процвітання передових індустріальних суспільств у післявоєнні десятиліття та високий рівень соціального забезпечення сприяли зменшенню вразливості. Люди більше не відчувають впливу непередбачуваних сил, як це було в аграрному і ранньому індустріальному суспільстві. Такі зміни сприяли поширенню постмодернізму, адже він не наголошує на традиційних культурних нормах, а особливо уникає тих, що обмежують індивідуальне самовираження.
