By Міхал Вашинський (справжнє ім`я – Моше Вакс) народився 29 вересня 1904 року у Ковелі, на Волині, у єврейській родині. Про Вашинського небагато знають в Україні, але він є важливою постаттю довоєнного польського кіно.
Міхал Вашинський був справжнім новатором у кінематографі, сміливо експериментував із технічними засобами: активно працював із рухомою камерою, використовував анімацію, звукові та візуальні ефекти. Попри те, що знімав він здебільшого музичні комедії чи мелодрами, тобто “низький жанр”, Вашинський багато чого зробив вперше не лише в історії польського, а й світового кіно.
Його стрічка “Культ тіла” (1930) отримала нагороду кінофестивалю у Ніцці. Формально картина була німою, але Вашинський таки спробував озвучити її, записавши звукову доріжку на платівку. Згодом був “Голос пустелі” (1932) – перша польська стрічка, яку знімали в Африці; “12 стільців” (1933) – перша екранізація однойменного роману І. Ільфа та В. Петрова й водночас перша польсько-чеська копродукція; у його фільмі “Чорна перлина” (1934) вперше у польському кіно знялася чорношкіра актриса; у 1934 році у співпраці із голлівудською студією “UniversalPictures”реалізував амбітний проект “Кохай, люби, шануй”, що мав успіх у США; у 1937 та 38-му рр. уперше екранізував романи Тадеуша Доленгі-Мостовича “Знахар” та “Професор Вілчур”; у 1937-му зняв “Дибук” – першу в історії кіно стрічку мовою ідиш.
У його фільмах грали зірки польського кіно, театру та кабаре, як-от Євгеніуш Бодо, Адольф Димша, Олександр Жабчинскі, Нора Ней, Адам Бродзіш, Інна Беніта та інші. Сценарії писали Конрад Том та Емануель Шлехтер, музику – композитори Генрік Варс та Єжи Петербуржскі. Упродовж 1930-х Вашинський створив рекордну кількість стрічок, які мали успіх у глядачів, у деякі роки знімав навіть п’ять-сім картин.
Біографія Міхала Вашинського сповнена карколомних та драматичних поворотів долі, злетів і падінь. Із початком Другої світової він був змушений втекти із Польщі до СРСР, у Львові 1939-го його заарештував НКВС. Отримавши вирок, Вашинський відправився на заслання до Сибіру, згодом опинився у складі Польської армії генерала Владислава Андерса, пройшов від Сибіру, через Середню Азію, Іран та Близький Схід до Італії. Упродовж шляху Вашинський фільмував сюжети для новин, побут вояків, історичну битву під італійським містом Монте Кассіно 1944-го.
Після війни залишився в Італії, одружився на графині, зняв ще три картини, зокрема у 1948-му – “Великий шлях”, де вперше прозвучала пісня “Червоні маки Монте Кассіно”, та “Незнайомець із Сан-Марино”, у якій знялися зірки італійського неореалізму – актриса Анна Маньяні та кінорежисер Вітторіо Де Сіка. В обох фільмах зіграла також польська співачка українського походження, дружина генерала Андерса, Рената Богданська (у дівоцтві – Ірина Яросевич). Остання режисерська робота – “Вільгельм Телль” (1949) за Ф. Шиллером, знята разом із режисером Джорджіо Пастіна.
Проте кіно він не залишив і у 1952 році вже як асистент режисера працював над “Отелло” Орсона Уеллса, що отримав Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю. Незабаром Вашинський став поважним продюсером, представником кінокомпанії “Samuel Bronston” у Європі, працював із американськими режисерами Е. Манном, В. Уйалером, Дж. Манкієвичем, Н. Рейєм, відкрив для світового кіно Софі Лорен та Одрі Хепберн.
Міхал Вашинський пішов із життя 20 лютого 1965 у Мадриді, похований у Римі.
Життя й фільмографія режисера тісно пов’язані зі Львовом, де він зняв три картини, головні ролі у яких зіграли ведучі радіопрограми “Весела львівська хвиля” – Тонько і Щепко. Це фільми “Буде краще” (1936), “Волоцюги” і “Серце батяра” (1939). У “Волоцюгах” вперше прозвучала пісня Е. Шлехтера на музику Г. Варса “Тільки у Львові”. На жаль, плівка останньої частини львівської трилогії Вашинського згоріла на початку Другої світової війни під час бомбардувань Варшави, запис піснізберігся лише дивом. У нас її добре знають у виконанні Віктора Морозова (переклад тексту Богдана Стельмаха).
Цьогоріч виповнюється 115 років від дня народження Міхала Вашинського, 80 років – його картині “Волоцюги” і стільки ж – неформальному гімну міста, пісні “Тільки у Львові”.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
