By Нація, що розвивається, потребує молодих людей, які мають добрі знання та справжні цінності. Саме такі українці повинні стати елітою нації, обстоювати інтереси народу, пропагувати моральність, духовність і патріотизм. Однак останнім часом молодь прагне розважатись, а не навчатись. Та й рівень вищої, а особливо – середньої освіти суттєво знизився. Сучасні комп’ютерні технології не допомагають у навчанні, а лише відволікають від читання та мислення. Молодь не має справжніх цінностей. З одного боку, вона не бачить перспектив інтелектуальної праці на батьківщині, а з іншого – потенціалу творчої реалізації.
Якість освіти у середній школі дуже низька: завдання, які отримують учні молодших класів, не можуть розв’язати навіть батьки, натомість випускники часом не мають бодай базових для освіченої людини знань. Така тенденція є надзвичайно загрозливою для розвитку нашого суспільства, адже відомо: щоб знищити націю – потрібно знизити рівень освіти. Відтак пацієнти будуть помирати від рук некваліфікованих лікарів, будівлі руйнуватимуться через ненавчених інженерів, гроші розкрадатимуть недобросовісні банкіри, а суспільна справедливість зникне через корумпованих суддів та юристів.
Технічний прогрес надав нам безліч можливостей для самовдосконалення та реалізації, однак на практиці сучасні ґаджети лише знижують інтелектуальний потенціал. Унаслідок цього виникла цивілізація “homo video” – людей, які перестали думати самостійно, перетворившись на маріонетку технологій. Під впливом соціальних мереж, за відсутності виховання чи наставництва батьків підлітки стають вкрай агресивними. До того ж надмірне захоплення віртуальною реальністю шкодить їхньому психічному здоров’ю, а також перешкоджає їхній комунікації у житті. Діти ж замикаються у собі, обростають комплексами, дивлячись телепрограми.
У вищій школі ситуація не менш загрозлива, адже абітурієнти не мають належної підготовки. ЗНО, наприклад, не поглиблює знання вступників, а навпаки – знижує інтерес до різностороннього навчання. Підлітки зазвичай обирають легші предмети на тестування, намагаються “завчити”, а не переосмислити шкільний матеріал, а після іспиту й зовсім усе забувають. Усе це врешті призводить до некомпетентності молодих фахівців. Корупція та непрофесіоналізм у вищій школі – це залишки радянської системи із пристосуванцями та підлабузниками. Зараз в університетах рідко працюють талановиті педагоги, викладачі і науковці.
Колишній президент США Барак Обама неодноразово заявляв, що незалежне тестування і спрощення шкільного матеріалу призвело до того, що діти перестали вчитися, а натомість почали більше розважатися чи витрачати час на ґаджети. Очевидно, такої думки й президент Франції Еммануель Макрон, який нещодавно підписав указ про заборону користування мобільними телефонами під час навчання, щоб учні та студенти не відволікались. У Франції сучасні технології визначили лише додатковим інструментом для навчання, який не замінить формування повноцінного фахівця чи науковця. Досвід Франції у обмеженні використання технологій планують перейняти більшість розвинених країн світу.
Низький рівень освіти в Україні рано чи пізно може вбити її як систему, що призведе не тільки до національного занепаду, а й до загальної деградації суспільства. Відсутність моралі, патріотизму та духовних цінностей перетворює людину на агресивну, бездушну істоту. Все це сприяє корупції у вищій школі, відтоку професійних кадрів, розумних людей, без яких побудувати успішну державу неможливо.
Саме тому маємо дбати про високий рівень освіти у середній та вищій школах, викорінювати залишкові тенденції радянської системи. У важкій педагогічній, науковій і викладацькій справі ми повинні пам’ятати, що робимо це для себе, для майбутніх поколінь та розвитку нашої нації.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
