By 
У Німеччині 26 вересня відбулися парламентські вибори. Явка на них становила 76% – це доволі великий показник для країн ЄС, де присутність виборців часто не перевищує 60%. Майже 40% німців голосували поштою, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні.
За попередніми результатами, перемогла Соціал-демократична партія Німеччини на чолі з Олафом Шольцем (25,8%). Вона змогла вирвати перемогу в об’єднання Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (24%). Під час передвиборчих перегонів соціал-демократи і блок ХДС-ХСС йшли майже нарівно, жоден експерт не міг точно передбачити, хто переможе. Але відставка канцлерки Ангели Меркель негативно вплинула на рейтинги ХДС-ХСС, який шістнадцять років правив Німеччиною. Це найбільша поразка блоку за всю його історію. І вона засвідчила, наскільки вагомою в об’єднанні була постать Меркель. Навіть у найбільш кризові для себе роки (2015-2016), коли Меркель прийняла велику кількість біженців із Сирії і спричинила невдоволення частини німецького політикуму, рейтинг ХДС-ХСС був більший – 33%.
Олаф Шольц уже заявив, що найближчим часом почне перемовини про формування коаліції. Саме він насамперед буде претендувати на посаду канцлера. Шольц має чималий політичний та управлінський досвід. Зокрема, за каденції Меркель він очолював Міністерство праці, а в останні роки – Міністерство фінансів. Значною мірою саме завдяки його заслугам німецька економіка в період поширення COVID-19 утрималася на плаву. Деякі експерти вважають, що соціал-демократи можуть об’єднатися з “Альтернативою для Німеччини”, яка спекулює на антиіммігрантських настроях і виступає за вихід із Євросоюзу. Однак ця партія занадто радикальна, тож це малоймовірно.
У коаліцію можуть ввійти партія “Зелених” (15% голосів) і партія “Вільних демократів” (11%). “Зелені” здобули насамперед голоси середнього класу та молодих виборців, які активно підтримали їхні гасла щодо боротьби проти кліматичних змін і за збереження довкілля. “Зелені” також доволі доброзичливо ставляться до України: вони завжди критикували будівництво “Північного потоку-2”, підтримували надання нам членства в ЄС і летальної зброї. Однак чи зможуть вони домовитися з “Вільними демократами”, з якими мають певні розбіжності? “Вільні демократи” виступають за зменшення тиску держави на економіку, активну підтримку бізнесу, який може негативно впливати на довкілля, а “Зелені” натомість – за збільшення цін на пальне, зменшення внутрішніх авіарейсів, щоб скоротити шкоду для екології.
Зважаючи на це, шанси на формування уряду залишаються також і в ХДС-ХСС. Лідер блоку Армін Лашет уже заявив, що він планує боротися за крісло канцлера й також намагатиметься сформувати коаліцію. Ангела Меркель розчарована такими результатами виборів, але вже нічого змінити не може – вона остаточно заявила про вихід на пенсію. Деякий час вона ще буде виконувати обов’язки канцлерки.
Отже, ціла епоха Ангели Меркель відходить у минуле. Вона була одним із найкращих лідерів Німеччини, оскільки в період її правління економіка країни тільки зміцнилася. Меркель була також потужним міжнародним гравцем, обстоювала інтереси Німеччини і ЄС на світовій арені. Канцлерка багато зробила і для України. На початку свого правління у 2006 році вона допомагала нашій країні розв’язувати газові проблеми з Росією, у період буремних 2013-2014 років підтримала Євромайдан. Вона активно ініціювала переговори в нормандському форматі (Німеччина, Франція, Україна, Росія), які сприяли підписанню Мінських домовленостей. І хоча їх багато хто сьогодні критикує, досить часто – цілком справедливо, але вони все-таки зупинили масове кровопролиття на Донбасі і врятували багато життів українських захисників. Навіть сьогодні, завершуючи політичну кар’єру, Меркель говорить про готовність провести ще одну зустріч. Водночас канцлерка часом ухвалювала не зовсім вигідні для України рішення. Наприклад, вона сприяла будівництву “Північного потоку-2”, що загрожує нашій енергетичній безпеці. Проте вона завжди декларувала, що підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. За вагому допомогу нашій країні президент України Володимир Зеленський нагородив її орденом Свободи, однією із найвищих відзнак для іноземців.
На зміну Меркель у ХДС-ХСС прийде Армін Лашет, який продовжуватиме політику канцлерки щодо України. Лідер блоку вже зазначив, що він виступає за надання геополітичних гарантій Україні, а якщо Росія припинить постачати газ у Європу через українську газотранспортну систему – підтримає накладання на неї чималих санкцій.
Україні також важлива позиція Олафа Шольца, який має суттєві шанси стати канцлером. Він, зокрема, зазначив, що “Північний потік-2” вже добудований, тож блокування його запуску є недоцільним. Проте Шольц підтримує надання Україні всіх гарантій, щоб вона й надалі залишалася потужною газотранзитною державою. Олафа Шольца й соціал-демократів доволі часто називають проросійськими, оскільки вони виступають за посилення російсько-німецьких зв’язків (згадаймо ексканцлера Герхарда Шредера, який послідовно лобіює інтереси Росії), проте щодо дотримання територіальної цілісності України й невизнання анексії Криму вони мають чіткі й послідовні позиції. Будемо сподіватися, що німецькі політики дотримаються своїх обіцянок щодо України.
Отже, найближчим часом у Німеччині розпочнуться перемовини про формування коаліції – вони можуть тривати від кількох тижнів до місяців, а їхні результати змінять ландшафт політичного життя Німеччини, Євросоюзу та світу загалом.
