Референдум від Зеленського

Президент України хоче змінювати державні кордони за допомогою референдуму. Законопроєкт із такою ініціативою Зеленський виніс на розгляд Верховної Ради.

Проєкт закону №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” інакше, як дивним, назвати важко. По-перше, не зрозуміло, навіщо він. У пояснювальній записці за підписом керівника Офісу президента Андрія Єрмака йдеться: “Всеукраїнський референдум є одним із головних інститутів прямої демократії та безпосереднього волевиявлення громадян із найважливіших питань загальнодержавного значення. Наочно це було продемонстровано у 1991 році, коли на всеукраїнському референдумі Український народ підтвердив Акт проголошення незалежності України, розпочавши новий етап в історії України як самостійної, незалежної, суверенної держави”.

Відразу виникає питання: ми що, готуємося до втрати державності, щоби потім відновлювати її за допомогою референдуму?

Погляньмо, що ж нам пропонує цей законопроєкт. У статті 3, наприклад, йдеться, що “предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання:  про затвердження закону щодо внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; загальнодержавного значення; про зміну території України”.

Отже, про все за порядком. Наразі в широкого загалу не було нарікань на Конституцію України. Ми можемо ремствувати на недосконалість законів, прописаних у різноманітних кодексах, але – на Конституцію? Були якісь масові невдоволення Конституцією? Ні. Виникали якісь приводи для її зміни? Жодних, окрім тих, які Зеленський озвучував як необхідні – зменшення кількості народних депутатів, призначення керівників НАБУ та ДБР особисто президентом, створення у Верховній Раді консультативних та дорадчих органів, які нібито мають покращити її роботу. І, звичайно, запропонований ним же законопроєкт про децентралізацію влади, коли замість районів мали би постати префектури із префектом (наглядачем), якого призначав би сам президент. 

Виглядає так, що Зеленський хоче зміцнити свою владу, але побоюється, що ці закони не вдасться протягнути через Верховну Раду. Якщо ж вдасться, то посиплються обвинувачення в узурпації влади. Але якщо за це проголосує народ, то які тоді претензії до президента? Проблема лише в тому, що на референдум можна виносити одне питання за раз. Орієнтовна вартість проведення референдуму – 2 млрд грн. Україна настільки багата, щоби викладати такі гроші за кожну пропозицію щодо зміни Конституції, яку язик не повертається назвати поганою?

За допомогою референдуму збираються вирішувати питання “загальнодержавного значення”. Це поняття настільки розмите, що під нього можна підписати все, що завгодно. У цьому списку можуть опинитись, наприклад, економічні питання, яких широкий загал не розуміє. Їх вирішення за допомогою референдуму можуть “повісити” саме на цю більшість, яка не має ні фаху, ні часу розбиратись у нюансах. Навряд чи з цього вийде щось добре.  

І якщо все це вирішувати буде народ, то навіщо тоді уряд, депутати й міністерства?

І нарешті, зміна території України. Чому саме це питання вносить до законопроєкту президент? Постала нагальна потреба? Ми збираємося віддавати комусь свої території? Крим? Донецьку та Луганську області?

До речі, у цьому ж документі є пункт, який забороняє виносити такі питання на референдум: “Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України…”. Хіба питання передачі земель іншим державам не є порушенням територіальної цілісності?

Люди з команди президента, які захищають закон, кажуть, що зміна території – це не тільки відчуження, а і приєднання. Оце ще цікавіше. Тобто ми плануємо порушити міжнародні закони, наплювати на статут ООН та почати міняти кордони? Приєднувати до себе інші землі? Збираємося розв’язати загарбницьку війну? Включення нових земель можливе тільки силою, адже наразі немає країн, які межують з Україною та бажають влитись у її склад.

Якщо коротко, то обґрунтування закону зводиться до доведення необхідності долучити широкий загал до прийняття важливих питань. Але у законопроєкті читаємо: “Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в частині другій статті 133 Конституції України, і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них”.

Але хто, окрім держави, може провести кампанію зі збору підписів у таких масштабах? Якесь об’єднання небайдужих громадян? Зійшлися на віче і вирішили збирати підписи, а потім узяли та й зібрали? Зрозуміло, що це неможливо. Окрім держави, таку кампанію можуть провести тільки олігархи – вони мають на це фінанси. То це для них ухвалюється закон про референдум?

На підтвердження цієї версії говорять і дані із порівняльної таблиці, що додається до законопроєкту, щоби наочно показати, які зміни в законодавстві відбудуться. Там йдеться: “Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з всеукраїнського референдуму, членів цих комісій, регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії мають суб’єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), суб’єкти процесу всеукраїнського референдуму (крім комісії з всеукраїнського референдуму), учасники процедур ініціювання всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (ініціативна група, політичні партії та громадські організації як учасники агітації щодо ініціативи проведення всеукраїнського референдуму”.

Якщо простіше – оскаржувати результати можуть ті, хто ініціював референдум та агітував за нього. Не сподобався результат референдуму – оскаржили дії комісій, перерахували знову, отримали потрібний результат.  

І на завершення – на референдумі можливе електронне голосування. Тобто поки в США, у країні, де рівень захисту від хакерських атак незмірно вищий, ніж у нас, йде розслідування щодо втручання Росії у тамтешні вибори, наш президент пропонує запровадити електронне голосування з питань територіальної цілісності нашої держави?