By 
У Нідерландах 9 березня розпочався судовий процес у справі “Боїнга” рейсу MH17, збитого у 2014 році проросійськими бойовиками над Донбасом. Унаслідок трагедії загинули 298 осіб.
Звинувачення висунуті одному українцю і трьом росіянам – військовим та силовикам Російської Федерації, серед яких сумнозвісний керівник російських найманців Ігор Гіркін. Повістка на суд була вручена тільки одному підозрюваному – російському підполковнику Олегу Пулатову. І хоча він, як і решта підсудних, на засідання не з’явився, російська сторона найняла на його захист двох нідерландських та одного російського адвоката. Якщо ж провина підозрюваних буде доведена, то чи визнають Росію винною в цій катастрофі й чи зможуть притягнути її до відповідальності?
Судовий процес триватиме майже два роки, на компенсацію претендують сім’ї 84 загиблих у катастрофі. Низка потерпілих подала позови до судів інших держав, зокрема представники вісімнадцяти родин зробили це в суді міста Чикаго. Через звинувачення І. Гіркіна потерпілі також хочуть притягнути до відповідальності і вище керівництво Росії, без наказу якого ватажок найманців діяти не міг.
Російська преса здебільшого змальовує суд у Нідерландах негативно, називаючи його фарсом і новою спробою Заходу повісити на Кремль усі гріхи. Москва відкидає всі звинувачення на свою адресу спираючись на те, що офіційно ніяких російських військовослужбовців у цьому регіоні тоді не було. Водночас Росія перекладає відповідальність за трагедію на Україну, яка, мовляв, повинна була закрити повітряний простір над цією територією. Україна ж і справді заборонила польоти повітряних суден над Донбасом на висоті до 8 тисяч метрів – жодна артилерія не може досягти цієї висоти. Однак ніхто не міг передбачити, що в цей регіон буде завезений російський “Бук”, яким на висоті 10 тис. метрів і зіб’ють “Боїнг” рейсу MH17. І як би Росія не намагалися спростовувати свою причетність до цієї справи, зенітно-ракетний комплекс “Бук” аж ніяк не міг бути відряджений на територію України без згоди вищого військового та політичного керівництва Росії, зокрема президента Володимира Путіна. І тепер кремлівський очільник боїться, що суд може довести провину керівного апарату країни, тому і прагне мати доступ до матеріалів справи через найнятих адвокатів.
Будемо сподіватися, що провину підозрюваних таки доведуть. Прокурори вже заявили, що доказів на підтвердження злочину російських найманців є багато. Яка ж буде реакція Росії? Путін і його оточення, звичайно ж, будуть відкидати всі звинувачення, проголошуючи їх надуманими. Вони також покликатимуться на зміни в Конституції РФ, де російське законодавство визнається вищим від міжнародних норм. Та якщо провину Росії все ж визнають, вона понесе не лише іміджеві, а й матеріальні втрати, адже згідно з міжнародним законодавством для відшкодування завданих збитків може бути арештоване будь-яке майно Росії в інших країнах. Саме тому Кремль буде докладати максимум зусиль для того, щоби зірвати судовий процес чи перекласти провину на окремих виконавців.
