By 
Наслідки пандемії COVID-19 вдарять по кишенях багатьох людей, незалежно від того, вірять чи не вірять вони в загрозу вірусу, і навіть тих, хто настільки впевнений у своєму імунітеті, що за власне здоров’я не хвилюється.
Зокрема 60% українців заявили про фінансові втрати через епідемію коронавірусу та введення в Україні карантину. У 38% дохід сім’ї частково знизився, 16% опитаних повідомили про повну втрату заробітку, а 14% через епідемію залишилися без роботи. Водночас 46% респондентів повідомили, що отримають заробіток за березень у повному обсязі. Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens.
Поширення вірусу планетою змушує держави подекуди жертвувати економікою заради убезпечення населення від можливого зараження. Так, американський президент Дональд Трамп раніше заявляв, що хоче скасувати головні карантинні обмеження до Великодня (12 квітня), щоб “шкода для економіки від карантину не була гіршою за шкоду від хвороби”. Однак згодом він оголосив про продовження обмежувальних заходів у США до кінця квітня.
Також Трамп повідомив про виділення 1 трлн доларів допомоги бізнесу та домогосподарствам. Це більше, ніж Штати витратили на подолання наслідків фінансової кризи 2008 року. Що ж, такі потужні країни можуть собі це дозволити, хоча насправді пандемія коронавірусу стала викликом і для найсильніших економік світу.
Прогнози уряду й Нацбанку
Який запас міцності має в цьому плані Україна? У який спосіб буде наповнюватися бюджет? І що буде з курсом національної валюти?
Кабінет Міністрів уже переглянув макроекономічний прогноз на 2020 рік через коронавірус. Зокрема, уряд передбачає падіння ВВП на 4,8% (напередодні озвучувалося 3,9%), інфляцію на рівні 11,6% (раніше – 8,7%), а також падіння середньої зарплати на 4,5% до 10,7 тис. грн на місяць (попередній прогноз був 0,3%).
Початок кризи традиційно супроводжувався ажіотажним попитом на валюту. Втім, Національний банк згладжував курсові коливання і проводив інтервенції з продажу валюти на міжбанку. Загалом регулятор продав понад 2 млрд доларів зі своїх золотовалютних резервів, і падіння гривні наразі вдалося зупинити.
Загалом же в НБУ заспокоюють тим, що український експорт досі продовжує зростати. Певне зниження вартості окремих товарів вітчизняного експорту компенсується подальшим нарощуванням обсягів поставок за кордон. Водночас ціни на товари, які Україна імпортує, насамперед на енергоносії, знижуються навіть швидше, ніж на експорт.
“Насправді ми будемо бачити основні результати не зараз, а десь за три-шість місяців. Це вперше, коли світова криза спричинена не фінансовими факторами, а буде промислова і сервісна. Тобто ми будемо очікувати, що Євросоюз, США та Україна постраждають насамперед у сфері виробництва”, – заявив новий міністр економіки Ігор Петрашко.
Безумовно, певний відбиток на українській економіці залишить світова рецесія, але багато буде залежати і від дій влади та реакції на них суспільства й ринку. Наразі ми бачимо, що серед основних “рецептів” уряду для боротьби з пандемією та її наслідками – це урізати на понад 40% видатки на гуманітарну сферу (культуру, освіту та науку), а також попросити додаткових коштів у МВФ.
Очікування бізнесу і громадян
Уже зараз через жорсткі карантинні обмеження найбільше страждають туристична і транспортна галузі, а також сфера послуг. Насамперед під удар потрапляють малий і середній бізнес, що не мають достатньої фінансової подушки, але однаково змушені платити оренду та гасити кредитні зобов’язання, якщо такі є.
Загалом, за даними Торгово-промислової палати, через карантин зупинили роботу приблизно 600-700 тисяч підприємств, малих виробництв та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб.
Верховна Рада на законодавчому рівні вже передбачила певні антикризові послаблення для бізнесу. Зокрема, йдеться про скасування єдиного соціального внеску для ФОПів з 1 березня по 30 квітня. Також встановили відстрочення щодо сплати деяких податків, наприклад новий термін для сплати податку на доходи фізичних осіб – 1 жовтня 2020 року.
Водночас законом передбачено, що орендарі, які не користуються нерухомістю або іншим майном через карантин, можуть бути звільнені від орендної плати. Однак таке звільнення не є обов’язковим, тому це питання все ж мають врегульовувати сторони, які уклали орендний договір.
Уже є немало випадків, коли власники ТРЦ у різних регіонах самі скасовують орендну плату за свої приміщення на час карантину, залишаючи для орендарів, бізнес яких вимушено простоює, витрати лише на комунальні послуги й охорону. Та це не стосується продуктових магазинів, які під час карантину продовжують працювати.
Наскільки такі заходи допоможуть малому і середньому бізнесу втриматися на плаву, залежатиме безпосередньо від того, як довго триватиме карантин. Така невизначеність додає побоювань і пересічним споживачам, які через це урізають свої витрати, купуючи зараз лише товари першої необхідності. Тому від цього страждають ті сфери бізнесу, яких, здавалось би, карантин не мав би безпосередньою торкнутися.
Філософія виживання й розвитку в кризі
Як показало опитування дослідницької компанії “Градуc”, за умов жорсткого карантину у 57% українців гроші закінчаться через чотири тижні або менше, 6,9% мають збережень на кілька днів, 6,3% – на пів року або більше.
Форс-мажор у вигляді загальнодержавного карантину засвідчив, як небезпечно жити одним днем і не мати запасів, щоб перечекати кількамісячну кризу. Це стосується як бізнесу різного рівня, так і сімейних бюджетів.
Також на перший план виходить вміння змінюватись і пристосовуватися до нових умов ринку. Чимало послуг зараз переходять в онлайн, як-от навіть спортивні заняття з фітнес-тренером. Питання в тому, як швидко й ефективно монетизувати ці послуги. Для тих, хто до цього часу не застосовував таких технологій і не просувався активно на інтернет-платформах, це може виявитись непростим завданням. Те саме стосується й різноманітних магазинів: тим із них, які й раніше мали розвинену систему замовлень через інтернет і налагоджені схеми доставки, виживати в нинішніх умовах буде набагато простіше.
Масштаб економічних наслідків залежатиме від того, наскільки жорсткими і тривалими будуть подальші карантинні обмеження і якою буде підтримка економіки з боку уряду. Та вже зараз зрозуміло, що після спаду пандемії і завершення карантину рецесія не завершиться. Потрібні будуть наступні кроки для економічного відновлення.
Головне, щоб українська влада не намагалася списати на коронавірус усі кризові явища, а така спокуса, очевидно, буде. З іншого боку, у запалі боротьби з пандемією критично небезпечно “забивати” на економіку. У воюючій країні економіка – це не просто добробут населення, це ще й тил та опора, без якої неможливо давати відсіч ворогу.
