By 
Свою любов до української незалежності президент Володимир Зеленський вирішив візуалізувати, встановивши у всіх областях України гігантські щогли із велетенськими державними прапорами. Одна вже впала.
На перший погляд, прекрасна ідея. Популяризація державних символів, тим більше під час війни, урочисті заходи, щасливі українці піднімають очі до велетенських знамен…
«И звезды наши алые, сияют небывалые…», – спливли у пам’яті слова радянської пісні. Але чи доречні тут аналогії? Всі країни завжди популяризують свої державні символи. У будь-якому американському фільмі, навіть якщо це фільм про зомбі, буде прапор США. На будь-яку урочисту подію американці ідуть, тримаючи у руках прапорці. А хіба США не є для нас прикладом для наслідування як країна торжества демократії?
Все це так, якщо не брати до уваги кошти, які витратять на встановлення прапорів в українських містах – 170 мільйонів гривень. В країні із дефіцитом бюджету.
У США є велетенський прапор, який вищий за статую Свободи аж на 30 метрів, але у цій країні не шукають гроші на видатки першої необхідності. В армії США, наприклад, не бракує маскувальних сіток, тоді як в Україні їх плетуть волонтери. От і знову згадалося радянське минуле, коли у магазинах пусто, черги на кухонні меблі довжиною у три роки, але: «Догоним и перегоним…», «Дальше, выше, сильне!»
Український прапор це добре. В Харкові встановлять найдорожчий – за 24,5 мільйона гривень. Соціологи кажуть, що 49% харків’ян ностальгують за СРСР. У Харкові проросійський Кернес переміг на останніх виборах мера із результатом більше, ніж 60% голосів «за». За «Опозиційну платформу» голосує більше ніж 12% виборців, а 5,5% взагалі голосують за Шарія.
Чомусь мені задається, що для великої кількості мешканців міста оцей велетенський прапор над головою не буде мати великого значення, оскільки вони не мають його у серці. Патріотизму треба вчити, показувати на патріотизм пальцем не достатньо. А як ми вчимо патріотизму у державі?
Бюджет Міністерства молоді та спорту на патріотичне виховання складає 75,2 мільйона гривень. Це на 100 мільйонів менше, ніж ми збираємося витратити на флагштоки.
Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок у вишах України – 100 мільйонів гривень. На 70 мільйонів менше, ніж ми збираємось витратити на українські стяги.
На поповнення бібліотечних фондів у 2021 році наша держава витратила 47,3 мільйона гривень – третину від того, що буде витрачено на будівництво щогол з прапорами.
Прапор більше ніж за 12 мільйонів у Львові. В когось виникають сумніви щодо патріотичності більшості львів’ян? Чи треба утверджувати цей патріотизм таким коштом? В той же час на розвиток культури у Львівській області виділено аж 1,67 мільйона гривень на період з 2021 по 2025 роки! Аж по 400 тисяч гривень на рік! І вартість прапора теж оплатять з обласного бюджету.
Відчувається якась дисгармонія, непослідовність. Зведення будинку починають з фундаменту, а не з даху. До речі, про фундаменти: у Херсоні 70-тиметровий флагшток впав під час встановлення, при чому пошкодив машину чиновника, який у Херсоні відповідає за будівництво.
Мені страшно навіть думати про те, що під час такого патріотичного проекту могли щось вкрасти чи використати неякісні матеріали. Але щось пішло не так і у пам’яті знову спливає радянське слово – «очковтирательство».
Прапори – це урочисто, це хороший піар та гарна картинка, але гігантський прапор над руїною – це вже трагічно і виглядає як знущання над людьми, які у цій країні живуть.
