By 
На польсько-білоруському кордоні й далі розгортається міграційна криза. Час від часу біженці намагаються прорватися на територію Польщі, однак силовики відбивають ці напади, повертаючи мігрантів у нейтральну зону чи в Білорусь.
За цих умов Євросоюз шукає шляхи розв’язання міграційної кризи, а нещодавно запропонував Польщі та країнам Балтії піти на поступки мігрантам і подовжити термін прийняття заяв на надання політичного притулку від 10 днів до 30. Брюссель також пропонує запровадити певне пом’якшення для жінок і родин із дітьми, оскільки вони найбільше страждають від холоду й нестачі їжі. Серед цієї категорії мігрантів уже навіть були смертельні випадки.
У відповідь польський міністр закордонних справ заявив, що ці пропозиції є неприйнятними для Польщі, яка виступає за те, щоб не допускати мігрантів на територію ЄС. Якщо ж якась європейська країна надасть цим біженцям притулок (навіть щоб допомоги дітям чи жінкам), Лукашенко сприйме це як перемогу, а на кордон ринуть нові мігранти. На думку польських високопосадовців, потрібно жорстко протистояти прагненням Білорусі використовувати біженців як зброю для послаблення ЄС зсередини. Європейські країни мають певні розбіжності щодо міграційного питання: деякі з них заявляють, що частину біженців можна прийняти.
Варшава вважає, що потрібно й надалі посилювати обмеження проти Білорусі, адже тільки це зупинить кризу. 2 грудня ЄС прийняв новий розширений пакет санкцій проти Білорусі, зокрема проти 17 фізичних осіб: суддів Верховного суду, керівників прикордонних і правоохоронних структур, працівників прокуратури, які переслідують опозицію. Окрім того, обмеження стосувалися і юридичних осіб, зокрема “Белавіа”, “Білшини”, “Гродноазоту” та інших великих фірм, які фінансово підтримують білоруський режим. У відповідь очільник МЗС Білорусі заявив, що якщо ЄС і надалі буде вводити санкції, то країна втратить державність. Хоча вона й зараз має її тільки формально, оскільки в багатьох галузях суспільного та економічного життя вже повністю залежить від Росії.
Попри все це, Лукашенко продовжує триматися за владу та розігрувати міграційну карту – і він досягнув у цьому певних успіхів. Намагаючись розв’язати міграційне питання, йому зателефонувала Ангела Меркель, визнавши в такий спосіб його легітимність. Пізніше прессекретар ексканцлерки зазначив, що це не так і що Меркель лише хотіла допомогти біженцям.
Меркель також телефонувала президенту РФ Володимиру Путіну із проханням вплинути на свого білоруського колегу, оскільки використання мігрантів як гібридної зброї проти ЄС, на її думку, є нелюдським. Проте очільник Кремля відповів, що Росія не має жодного стосунку до цієї кризи, Лукашенко самостійно приймає рішення і він на нього не може впливати, у чому ми дуже сумніваємося. Натомість Путін закликав Меркель переконати європейських лідерів, щоб вони погодилися на прямі перемовини з Лукашенком, чого білоруський президент дуже прагне. Тому цілком очевидно, що за міграційною кризою стоїть Москва.
