Чи відверне Захід поступками російську агресію проти України?

Чи відверне Захід поступками російську агресію проти України?
Росія й далі нарощує війська й озброєння біля кордонів України. За останніми даними, там уже розміщено приблизно 100 тисяч військових. Західні й вітчизняні аналітики стверджують, що РФ готує повномасштабне вторгнення в Україну, яке може відбутися наприкінці грудня чи на початку січня, коли шляхи й водні джерела замерзнуть і техніка буде рухатися без перешкод. За цих умов Україна та її союзники розробляють сценарії запобігання можливому нападу.

Зокрема, нещодавно в Ризі на зустрічі міністрів оборони країн НАТО, куди запросили і представників України та Грузії, обговорювалося питання можливого нападу Росії на Україну. Країни Альянсу зазначили, що надаватимуть Україні всю можливу допомогу, зокрема посилять обмін інформацією, підтримуватимуть логістично, розмістять на території України важливі інфраструктурні об’єкти, скерують новітнє озброєння, як-от сучасні системи протиповітряної оборони, протитанкові, протиартилерійські комплекси тощо.

Туреччина вже заявила, що готова надати Україні приблизно 100 “байрактарів”, яких так боїться Росія. Також ведуться перемовини про ймовірне розміщення невеликих військових підрозділів країн НАТО в тренувальних таборах на території України. Напад на них буде означати пряму агресію проти Альянсу. Проте не всі країни НАТО готові підтримувати такі ініціативи.

Держсекретар США Ентоні Блінкен запевнив очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, що Америка та її союзники зроблять усе можливе, щоб запобігти агресії, а якщо вторгнення все-таки відбудеться – докладуть зусиль, аби Росія зазнала непоправних втрат, що зробить її агресію невигідною їй самій. Якщо Захід накладе санкції на фінансові активи президента Росії Володимира Путіна і його найближчого оточення, припинить усю економічну співпрацю з РФ, то кремлівський очільник опиниться в повній міжнародній ізоляції – ціна вторгнення буде для нього дуже високою. Найімовірніше, Росію від’єднають від системи SWIFT, що завдасть їй суттєвих фінансових збитків. Окрім того, якщо російська армія матиме значні бойові втрати і в країну в’їдуть вантажівки чи ешелони з трунами військових, то російське суспільство на це відразу відреагує, що може призвести до масових протестів проти режиму Путіна. Одна справа – бачити війну на екранах телевізора, а зовсім інша – коли вона приходить у дім і забирає рідних людей. А російські втрати будуть відчутними, оскільки українська армія вже добре підготовлена й буде віддано боронити свою територію.

Нещодавно Росія заявила, що вимагає від НАТО юридичних гарантій того, що блок не буде розширюватися на схід і приймати до себе Україну та Грузію. Володимир Путін, зокрема, заявив, що країни Альянсу пообіцяли це ще Михайлові Горбачову, але не дотримали слова. Тому сьогодні він вимагає від блоку підписати пакт чи меморандум про нерозширення. Та чи піде НАТО на такі поступки?

Грузія й Україна поки що не належать до Альянсу й навіть не отримали Плану дій щодо членства. Нещодавно очільник МЗС України заявив, що ми не дістанемо цієї програми, поки столиці трьох європейських держав (можливо, він мав на увазі Берлін, Париж і Будапешт) не підтримають цих ініціатив. А вони наразі цього не прагнуть. Тож перспективи членства України є середньостроковими чи навіть довгостроковими. Але якщо НАТО піде на поступки Росії, то двері блоку для нас і для Грузії будуть назавжди зачиненими. Найімовірніше, Альянс не піддасться на провокації, адже якщо він поступиться своїми принципами та цінностями, зокрема щодо відкритості для вступу, то не тільки втратить довіру своїх членів і союзників, а й покаже слабкість перед Росією, яка саме цього і прагне. Китай, азійські та мусульманські країни також сприймуть це як кволість НАТО. Тому відповідати Путіну потрібно жорстко, показуючи впевненість у своїх силах. До того ж Альянс справді набагато перевершує Росію у військовому потенціалі.

Але що має робити Україна за цих умов і чи готова вона до повномасштабного вторгнення? Так, країни НАТО будуть нам допомагати, але свої війська вони не введуть, тож Україна має бути готова самостійно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Зокрема, країна має збільшити оборонний бюджет, посилити прикордонні війська, активізувати територіальну оборону в усіх обласних центрах і терміново провести навчання її сил. А окрім того, прийняти “Закон про колабораціонізм”, щоб унеможливити дії “п’ятої колони”, яка намагається розхитувати внутрішньополітичну ситуацію.

7 грудня відбулася онлайн-зустріч Володимира Путіна й очільника Білого дому Джо Байдена, на якій лідери країн також обговорювали загрозу вторгнення в Україну. Президент США висловив глибоке занепокоєння концентрацією російських військ біля українських кордонів і від імені Америки та європейських союзників закликав до деескалації ситуації. Натомість Путін заявив про побоювання щодо розширення НАТО на схід і заохотив США вплинути на цей процес. Він також порушував питання щодо пришвидшення сертифікації “Північного потоку-2”.

Джо Байден заявив, що США ніколи не підуть на поступки щодо блокування вступу України до НАТО, а до “Північного потоку-2” застосують жорсткі заходи, якщо Росія перейде червоні лінії. Можливо, Путін накопичує війська біля українських кордонів, щоб потім пообіцяти їх відвести, коли “Північний потік-2” запрацює. Він також сподівається на підтримку Німеччини, яка активно лобіює введення в дію цього газопроводу. Але Берлін заявив, що, найпевніше, не буде допомагати “Північному потоку-2” у разі російської агресії, і тоді очільнику Кремля доведеться попрощатися з цим геополітичним проєктом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.