By 
У Росії з’явився шанс прорвати європейську санкційну облогу. Зробити це можна за допомогою російської вакцини проти Covid–19, яку Москва рекламує з усіх сил. Дехто вже навіть повівся на цю рекламу. На користь Кремля – непорозуміння і скандали, що час від часу виникають через незрозумілі побічні ефекти від вакцин, схвалених у Європі, чи через несвоєчасне доставлення замовлених партій. Перешкодою ж є зіпсовані стосунки між ЄС та РФ і традиційна недовіра до всього російського.
4 березня Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) офіційно розпочало перевірку російської вакцини “Супутник V”. Це вважають першим кроком у процесі, результатом якого могло б стати схвалення її для використання у всьому Євросоюзі. Рішення з цього приводу може бути ухвалене вже в травні. Європейські аналітики припускають, що схвалення російського препарату для використання в ЄС могло б стати “тріумфом російської дипломатії” в такий важливий і вразливий для Росії період, коли ув’язнення опозиціонера Олексія Навального “заткнуло рота” навіть найпалкішим європейським “путінферштеєрам”.
Але політика – це одне, а боротьба з пандемією коронавірусу – дещо інше. Тут європейським лідерам потрібно зважати ще й на рівень фрустрації суспільства. Затримки із доставленням замовлених, схвалених та співфінансованих ЄС вакцин призводять до зриву графіків щеплення, а тому викликають обурення в європейських громадян. Несправедливий розподіл доз вакцини між членами ЄС, як твердять лідери деяких європейських країн, змушує їх шукати альтернативи поза Союзом і в обхід його постанов. Деякі приклади підтверджених чи навіть спростованих негативних побічних ефектів від вакцини викликають вибухи справжньої радості у “covid-дисидентів” і тиражуються ними некритично (все, крім спростувань) у соціальних мережах.
Зрозуміло, що внаслідок усього цього зростає й суспільний тиск на уряди та відповідальні за подолання пандемії міжнародні організації. До того ж не зволікають і європейські “друзі Путіна”. “Супутник V” вже використовують на основі двосторонніх угод такі держави-члени, як Угорщина і Словаччина. Попереднє зацікавлення виявила й Чехія. Європейська преса пише про те, що Італія розглядає можливість продукувати російську вакцину на одному зі своїх біотехнологічних підприємств. А ще, – що Московський державний фонд нещодавно підписав угоду про виробництво “Супутник V” зі швейцарською фармацевтичною фірмою Adienne, а також із виробниками в Іспанії, Франції та Німеччині. Очевидно, що саме виготовлення не гарантує застосування продукту без дозволу належних органів ЄС, але, як кажуть, процес триває.
Однак, як можна припустити, він не буде надто простим, оскільки Росія має репутацію поганого, тобто невірогідного партнера, зокрема й для ЄС. По-перше, вона з самого початку відмовилася надати ВООЗ усю інформацію про свою вакцину. По-друге, як зауважила президент Європейської комісії Урсула фон дер Лаєн, Росія пропонує свій препарат на експортв той час, як сама вакцинувала своїх громадян значно менше, ніж зараз є в середньому по ЄС. А голова Європейської Ради Шарль Мішель заявив відкрито: “Ми не можемо дозволити, щоб Китай та Росія нас обманювали… Вони організовують дуже обмежені, але широко розрекламовані акції, спрямовані на забезпечення вакциною інших. Європа не буде використовувати вакцину з пропагандистською метою”. Тут варто нагадати, як торік Росія вже допомагала стримувати поширення пандемії в Італії, яка раптово стала тоді епіцентром нової пошесті в Європі. Дуже швидко вийшло на поверхню, що російські фахівці та їхнє обладнання виявилися не надто придатними до задекларованої шляхетної цілі. Натомість пропагандистського ефекту було досягнуто – налякані і ображені італійці знову на якийсь час запалали любов’ю до безкорисних росіян, позаяк європейці їх “зрадили”.
Російська “вакцинна” кампанія – це насправді перегони з часом, змагання на психічну витривалість європейців. Бо навіть якщо ЄС вирішить розпочати перемовини з Москвою щодо вакцини “Супутник V” – а такого рішення ще немає, – триватимуть ці переговори кілька місяців. Тоді ще починає діяти такий чинник, як темпи виготовлення замовленого продукту і терміни його постачання. Якщо виробники вже схвалених вакцин все-таки зорганізуються і налагодять постачання замовлених європейцями 1,3 млрд доз хоч би й у другому півріччі, то російський препарат вже виявиться не таким актуальним, як декому здається зараз.
Отже, наразі невідомо, чи принесе “Супутник V” користь європейцям, чи Кремль за посередництвом вакцини покращить свою репутацію і поповнить висхлий внаслідок санкцій бюджет. Але Москва точно досягне своїх улюблених результатів – бодай в тому, що поглибить розкол всередині самого ЄС.
