By 
У середині червня відбувся саміт НАТО, на якому були всі учасники Альянсу. Україну та Грузію на зустріч не запросили. Це спричинило занепокоєння в міжнародному і вітчизняному політичному середовищі.
Україна і Грузія вже декілька разів клопотали перед Альянсом про надання їм Плану дій щодо членства (ПДЧ), який передбачає поетапне входження в цей блок. Особливо це актуально для України, оскільки вона перебуває на форпості захисту європейських країн, відбиваючи гібридну агресію з боку РФ. Члени НАТО, особливо США, активно підтримують Україну в цьому протистоянні. Зокрема, Америка надала нам 300 млн доларів фінансової допомоги, а також озброєння, зокрема летальну зброю, радіолокаційні станції, військові катери тощо, що посилило ЗСУ.
Сьогодні Україна співпрацює з НАТО за програмою Партнерство заради миру. У межах програми було багато досягнуто, зокрема щороку проводиться декілька спільних навчань із членами блоку, Збройні сили України поступово переходять на стандарти Альянсу.
Усі країни НАТО підтвердили свою солідарність з Україною щодо дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Навіть Туреччина, президент якої Реджеп Ердоган деякий час мав дружні стосунки з очільником Кремля Володимиром Путіним, заявила, що Крим – це Україна. Тож підтримку членів Альянсу в боротьбі з Росією ми маємо.
Хоча керівництво НАТО неодноразово заявляло, що двері блоку є відкритими для України, на її членство погоджуються не всі європейські країни. Так, Франція й Німеччина виступають поки що проти, й на це є як безпекові, так і економічні причини. Зокрема, Франція й Німеччина мають значний рівень економічної співпраці з Росією, і вони не хочуть його зменшувати. Особливо Німеччина, яка активно лобіює добудову “Північного потоку-2”. Проти входження України до НАТО також і Угорщина, яка критикує нашу країну за недостатній рівень підтримання етнічної угорської меншини на Закарпатті.
Що стосується безпекових питань, то деякі країни НАТО бояться, що їм доведеться піти на прямий збройний конфлікт із Росією, щоб захистити члена Альянсу, на якого напала ворожа країна (регулюється статтею 5 Статуту НАТО). Саме тому у блок не можуть прийняти країну, на території якої вже відбувається збройне протистояння. Тож члени НАТО не запросили на саміт ані Україну, ані Грузію, оскільки ще не налаштовані надавати їм ПДЧ.
Експертне середовище сприйняло це неоднозначно. Зокрема, деякі аналітики зазначили, що так НАТО показує свою слабкість перед Росією й розв’язує їй руки. У 2008 році Україна та Грузія також просили надати їм ПДЧ, однак безрезультатно. Згодом Росія вдерлася в Грузію, щоби повернути її у сферу своїх впливів. У цьому контексті посол України у ФРН Андрій Мельник зазначив, що вступ України у НАТО значно стабілізує ситуацію в Європі, як це сталося після приєднання до Альянсу Польщі і країн Прибалтики. Це також унеможливить повномасштабний конфлікт у Європі.
Проте інтереси України в НАТО активно лобіюють інші європейські країни, зокрема Польща, Чехія, країни Прибалтики. Вони розуміють, що якщо Україна не зупинить експансію Росії, то наступними будуть вони. У Підсумковому комюніке саміту йшлося, зокрема, про те, що у перспективі Україні нададуть ПДЧ, однак невідомо, коли саме. На думку очільника МЗС України Дмитра Кулеби, це значне досягнення нашого дипломатичного корпусу, оскільки ще кілька днів тому у проєкті комюніке цього пункту не було. У документі також підкреслено, що тільки Україна повинна визначати свої зовнішньополітичні орієнтації й вирішувати, вступати в НАТО чи ні.
У цьому контексті очільник США Джо Байден зазначив, що США активно підтримують надання Україні оновленого пакету Цілей партнерства, у якому йдеться про заходи й завдання для нашої країни щодо посилення співпраці з НАТО до 2025 року. Він також вказав на те, що Україна має активізувати зусилля щодо реалізації політичних реформ, зокрема реформи судової, правоохоронної систем, подолання корупції тощо. Водночас президент РФ Володимир Путін неодноразово зазначав, що прагнення України увійти до НАТО буде посилювати протистояння на Донбасі, оскільки Росія буде застосовувати всі можливі засоби, щоби не допустити цього. Незважаючи на спротив Росії, співпраця України з Альянсом у подальші роки буде тільки поглиблюватися.
