By 
У Росії впродовж трьох днів, 17-19 вересня, відбувалося голосування за кандидатів у депутати до Держдуми. Тривалість волевиявлення збільшили через пандемію COVID-19, проголосувати можна було також онлайн. Фаворитом виборів є “Єдина Росія”.
Тиск влади на громадян, щоб вони віддали голоси за потрібних кандидатів, був доволі значним. Але це вже звичне явище для Росії. Натомість новою цьогоріч була масова участь у виборах мешканців тимчасово окупованих районів Луганської й Донецької областей. За словами очільника “ДНР” Дениса Пушиліна, для жителів Донецької області, які мають російське громадянство й хочуть віддати голос, було організовано приблизно 820 автобусних і 12 залізничних рейсів у сусідню Ростовську область. Там було відкрито 16 дільниць, на яких міг проголосувати будь-який мешканець “ДНР/ЛНР” із російським паспортом, у якому доволі часто не вказується місце проживання.
Бажання голосувати виявили здебільшого представники бюджетних організацій, яких примушували під страхом звільнення. Студенти також брали участь у виборах добровільно-примусово. Російські паспорти на тимчасово окупованих територіях Донбасу отримали приблизно 600 тисяч громадян України – значна частина з них голосувала на цьогорічних виборах. Це саме та “п’ята колона”, яку буде використовувати Росія, якщо їй офіційно потрібно буде ввести війська в Україну під приводом захисту своїх громадян. Водночас ці люди мають ще й українські паспорти й не забувають їздити на українську територію, щоб отримувати пенсії чи інші соціальні виплати.
Україна заявила, що участь її громадян у виборах чужої країни – це грубе порушення міжнародного законодавства. Зокрема, 318 народних обранців у ВРУ вже прийняли відповідне звернення до міжнародної спільноти. Україна надіслала ноту протесту Міністерству закордонних справ Росії, а також скерує подібні звернення до міжнародних організацій, зокрема в ООН і ОБСЄ. РНБО заявила, що санкції вже накладені на 53 членів територіальних виборчих комісій, 33 кандидатів у Держдуму. Окрім того, Україна також відкриє кримінальні справи проти організаторів виборів.
Та чи підтримає міжнародна спільнота, зокрема США, країни ЄС тощо, справедливі протести України? Росія, вкотре порушуючи міжнародне законодавство, також спостерігає за їхньою реакцією. Доволі оперативно засудив протиправні дії Кремля Європейський парламент. США назвали вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу й у Криму “бутафорськими” та закликали українських громадян бойкотувати їх. Польща, Великобританія, Балтійські країни також засудили голосування, назвавши його нелегітимним. Туреччина заявила, що не визнає вибори до Держдуми Росії на тимчасово окупованих територіях України.
Проте чи посилять США і ЄС санкції проти Росії – невідомо, оскільки їхні економічні інтереси іноді переважають над геополітичними. Німеччина, наприклад, активно лобіювала будівництво “Північного потоку-2”, а США скасували санкції проти нього. А сьогодні, коли він добудований, “Газпром” не заповнює газосховища в країнах ЄС, що напередодні опалювального сезону є майже шантажем – якщо їх не заповнити, частина Європи потерпатиме від холоду.
Однак Україні важливо, щоб ООН, ОБСЄ, США, ЄС тощо ввели обмеження проти організаторів виборів на тимчасово окупованих територіях і проти депутатів Держдуми, які були обрані на такому голосуванні. Ці чиновники можуть навіть представляти Росію у Європарламенті. Тож чи визнають європейські депутати легітимність таких російських парламентарів, а чи все-таки будуть вживати рішучих заходів проти них? Це питання залишається відкритим: за виборами до Держдуми спостерігала місія ПАРЄ – цілком імовірно, що вона визнає голосування легітимним і, можливо, лише матиме зауваження щодо волевиявлення на Донбасі та в Криму.
Водночас очільник Єврокомісії з питань зовнішньої політики Петер Стано вже зазначив, що вибори в Держдуму РФ відбулися з порушеннями та в атмосфері залякування. Він також закликав не визнавати результатів голосування на тимчасово окупованих територіях України.
