Росія додумалась

Росія додумалась
Партія влади прогнозовано перемогла у Росії на виборах до Держдуми. Сталося це також завдяки українським громадянам з окупованих територій. Попри нібито беззаперечну перемогу проурядових сил, вибори до Держдуми стали прекрасною ілюстрацією, що Путін має доволі скромну підтримку росіян. Ні, на камеру, звичайно: «Путін молодець! Путін отєц родной». Але насправді все зовсім не так, як намагаються подати російські ЗМІ.

Важливі вибори

Про негаразди у «сусідньому царстві» можна було здогадатись вже під час підготовки до виборів до Державної думи РФ. На перший погляд, ці вибори не є важливими, оскільки в Росії давно вже встановлене єдиновладдя, а за Путіним практично закріплені права монарха. Здавалося б, навіщо «напружуватись»? Яка різниця, що там робиться у нижній палаті Федерального зібрання?

Різниця є. Диктатура завжди тримається на пропаганді. І от уявіть, проходять чесні вибори і головна партія країни «Єдина Росія» отримує рівно стільки, скільки їй пророкували соратники Навального – 20%. Це означає, що люди насправді не підтримують царя, що цар слабкий. Допустити цього Путін ніяк не міг. Перемога мала бути переконливою та абсолютною.

Окрім того, за виборами слідкують у сусідніх країнах, на які Росія тисне, намагаючись втягнути у свою сферу впливу, а пізніше поглинути. Тому на пропаганду витрачаються величезні кошти, і все це могло б бути змарновано через низький результат на виборах. Як переконати громадян інших держав, що у Росії жити добре, якщо у це не вірять навіть самі росіяни?

У разі поразки не варто надіятись і на підтримку політиків у Німеччині, таку необхідну Росії у питаннях «Північного потоку-2», та у Франції, яка і досі є серйозним лобістом росіян у Європарламенті.

До речі росіяни навіть сам факт проведення в себе виборів використали, щоб продемонструвати європейцям свою зверхність. Постійний представник Росіє при ЄС Володимир Чижов днями заявив, що Європі треба повчитись в Росії проведенню великих виборів: «Якщо подивитися, як проходять вибори в сам Європарламент, – це, м’яко кажучи, дивне і не надто гарне видовище. Вони організовуються в кожній країні окремо, ніякого загальноєвропейського виборчкому не існує».

Іншими словами треба було показати всьому світу: «Как надо». Причому за будь-яку ціну.

А ще Держдума орган, який займається «розпилом» державних коштів. Отже, партії, які пройдуть до неї, звичайно ж будуть провладними, але це не скасовує конкуренції поміж ними за право їсти Росію великою ложкою. Левова доля має належати господарю – Путіну та його «Єдиній Росії». Інші мали б їсти стільки, скільки дозволено. Зайві гроші, якими «соратники» можуть розпоряджатись, до добра б не привели. Де як не у Росії знають, що ніж у бік найчастіше треба чекати не від ворога, а від друга.     

 Важка підготовка

 До виборів готувались важко та серйозно. Спершу розгромили опозицію. Лідерів посадили до в’язниці, змусили залишити країну або у якийсь інший спосіб усунули від виборів.

Залишились тільки політичні сили, лояльні до Путіна. Тепер можна було б по-чесному розділити поміж своїми всі «плюшки», але могли втрутитись міжнародні спостерігачі.

Їх проблему вирішили надзвичайно просто. Заявили, що через карантинні обмеження Росія може допустити до виборчих дільниць тільки 50 спостерігачів, замість заявлених ОБСЄ 500 людей. Розуміючи, що із такою кількістю спостерігачів жоден контроль неможливий і присутність представників ОБСЄ тільки легітимізує недемократичні вибори, міжнародні спостерігачі взагалі відмовились приїжджати.

 Володмир Чижов не на рівному місці закликав європейців повчитись, як проводити вибори. На цих виборах у Росії мав бути запроваджений інноваційний підхід – електронне голосування, яке в купі із відео-трансляцією мало зробити вибори швидкими, чесними та сучасними. Але відео-трансляція могла ускладнити процес фальсифікацій і її «обмежили».

 4 липня 2021 року стало відомо, що ЦВК закриє відео-трансляцію, пославшись на економію коштів. Трансляції мали бути доступні на службовому порталі тільки «учасникам політичного процесу». 20 липня партія «Яблуко» направила до Верховного суду Росії скаргу на рішення Центрвиборчкому з вимогою визнати постанову незаконною, оскільки ЦВК перевищила свої повноваження і створила ґрунт для порушень виборчих прав росіян, але Верховний суд відмовив партії у розгляді позову.

Електронне голосування створило необмежені можливості для фальсифікації, але живі люди теж були потрібні. Як необмежений ресурс людей із російськими паспортами використали окуповані Росією території Донецької та Луганської областей.

Для цього Росія відмовилася продовжити мандат місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску “Гуково” і “Донецьк”, що розташовані на ділянці кордону з окупованими територіями України. Аргументація була стандартною. Постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив: «Присутність спостерігачів місії використовується для пропагандистських антиросійських нападів».

Тепер до виборів все було готово. Нікому достеменно не відомо скільком громадянам України на окупованій території Росія видала свої паспорти. Тепер на будь-яку дільницю країни можна було привезти скільки завгодно невідомих людей, заявивши, що це переселенці з Донбасу, які вважають за потрібне проголосувати.

Під час виборів такі автобуси були помічені, а також у Інтернет потрапили кадри, коли невідомий заходить на дільницю і за допомогою системи електронного голосування голосує від імені українців із окупованих територій.

Результат, який бажав бути кращим 

Загалом вибори пройшли так, як було потрібно Путіну. Набрано 49,82% від загальної кількості голосів. «Єдина Росія» буде мати у Думі більшість. Але якщо порівняти із минулими виборами, перемога не буде здаватись такою феєричною. Тоді партія президента і з меншими зусиллями набрала 54,2%.

А ще на цих виборах значно покращили свої результати комуністи. Якщо на минулих виборах КПРФ набрала 13,34%, то на цих – 18,94%. Це серйозний успіх. Тотальна корупція та розкрадання набули такого розміру, що комуністи без зусиль підняли свій рейтинг, просто заявляючи: «При нас так не було», і використовуючи звичне гасло: «Сталіна на них немає!»

До речі, зі Сталіним комуністам допоміг Путін, який сам використовує культ Сталіна, будуючи державну пропаганду на фундаменті перемоги у Другій світовій війні, яку безумовно виграли росіяни навіть попри те, що всілякі союзники плутались в них під ногами.    

Але все це незначні негаразди, порівняно із виконанням завдання по виборах. Можна сміливо заявляти, що зроблено все, що наказували. Роль російського виборця зведена просто до існування і його справжня думка взагалі не хвилює владу. І байдуже, що навіть намальована явка всього 51,58% – абсолютний мінімум, необхідний, щоб вибори визнали дійсними.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Тікай, росіянине, тікай! Вірити в можливість змін у Росії, але не довіряти