By 
Чеські силові структури підтвердили причетність російських спецслужб до вибухів на чеському сховищі боєприпасів у Битиці у 2014 році. За даними розвідки, незадовго до диверсії росіяни побували на об’єкті, спланували всі деталі майбутньої операції та здійснили її. Диверсія була спрямована не лише проти Чехії, а і проти України, оскільки боєприпаси з цих складів мали надійти українській армії. Президент Чехії Мілош Земан, відомий своєю проросійською позицією, не відкидає причетності росіян до вибухів.
Після оприлюднення цієї інформації Чехія оголосила персонами нон грата 18 російських дипломатів, які належали до російської розвідки. Росія, однак, усі звинувачення відкинула, а тому у відповідь на дії Праги вислала 20 чеських дипломатів, зокрема й заступника посла Чехії в Росії. У такий спосіб Москва порушує Віденську конвенцію про дипломатичний імунітет, адже діяльність чеських посадовців була законною, на відміну від роботи їхніх російських колег, що працювали на розвідку.
Відтак Прага виставила 63 працівників російських дипломатичних представництв і пообіцяла висилати їх і надалі, якщо Росія не поверне чеських дипломатів. Проте Москва не поспішає змінювати свою політику. Зокрема, президент Росії підписав указ “Про протидію діям недружніх держав”, відповідно до якого всім іноземним представництвам у Росії, зокрема й чеському, забороняється наймати на роботу росіян, щоб не діяти через них проти Росії.
Протистояння між Москвою і Прагою триває й може призвести до того, що в посольствах залишаться лише посли, і це повністю паралізує роботу дипломатичних установ. У такому разі Чехія не зможе належно захищати права чехів у Росії, а Росія – росіян у Чехії. І хоча в Чехії перебуває багато росіян, Москва навряд чи переймається правами пересічних громадян, адже головне для неї – це геополітичні інтереси.
Світова спільнота здебільшого підтримує Чехію в цьому протистоянні. Зокрема, Словаччина, Латвія, Литва, Естонія на знак солідарності також вислали кількох російських дипломатів. США вручили ноту протесту російському послу у Вашингтоні за недружні дії щодо Чехії, союзника Америки. Україна також підтримує Чехію, адже ситуація в Битиці нагадує диверсії на українських сховищах боєприпасів, до яких, найімовірніше, також були причетні росіяни.
І хоча Росія вважає, що вона виграє від цього протистояння, насправді вона вкотре підтвердила, що не хоче дотримуватися норм міжнародного законодавства і прагне дестабілізувати ситуацію в інших країнах. Тому навіть Франція й Німеччина, які заявляли раніше про можливе перезавантаження відносин із Кремлем, сьогодні займають більш жорстку позицію. За цих умов Норвегія заявила про те, що хоче збільшити кількість військових об’єктів США на своїй території, щоб бути готовою до можливої агресії з боку РФ. Фінляндія, яка дотримувалася нейтралітету, виявила прагнення вступити в НАТО, оскільки також боїться російського нападу. Тож Росія своїми непродуманими й агресивними діями тільки посилює недовіру до себе з боку інших країн.
