Геостратегія

CORRUPTION FOREVER?! Сталість і тренд боротьби з корупцією

Загальновідомий глобалізований тренд боротьби з корупцією не втрачає своєї значимості ні за яких умов та обставин. Ця тема була в центрі уваги й на зустрічі президентів США та України 21 вересня. Дональд Трамп привітав реформи в Україні, які сприяли економічному зростанню та її оборонному потенціалу, і закликав Петра Порошенка продовжувати працювати над усуненням корупції та покращенням бізнес-клімату в нашій країні.

Читати далі…

CORRUPTION FOREVER?!

Корупція, де б вона не коїлася – у Єгипті, Римі чи Іудеї, сягає майже початку історії людської цивілізації. Достатньо розглянути античну спадщину, присвячену проблемам будівництва держави і політики, аби зрозуміти, що слово “корупція” придумали не українці.

Читати далі…

УКРАЇНА ПОСТКОЛОНІАЛЬНА І КРЕОЛЬСЬКА?

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ, політолог Журнал “Універсум”, № 7-8, 2017 Кілька років тому автор цих рядків “волонтерив” на нью-йоркському Стейтен-Айленді, викладаючи математику в суботній школі для мексиканських іммігрантів. Наука давалася їм важко, при тому двоє учнів, як виглядало, зле розуміли не лише Продовжити Читання…

Читати далі…

“Хочу умереть в России…”

Пригадуєте ці пророчі слова однієї, тепер уже колишньої, співгромадянки з Криму?! Бажання, якщо дуже захотіти, здійснюються…
У Криму другий рік поспіль смертність перевищує народжуваність. Водночас чисельність населення півострова продовжує зростати через імміграцію, яка останнім часом б’є всі рекорди. Природний спад кількості населення був характерним для Криму вже давно, тож не дивно, що дані попередніх двох років свідчать про приріст населення лише внаслідок міграції громадян, а смертність місцевих жителів продовжує переважати над народжуваністю.

Читати далі…

ОСОБЛИВОСТІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ І РЕФОРМ В УКРАЇНІ

Головною умовою формування “відкритого” інформаційного суспільства є правове регулювання створення, обміну і споживання інформації різними суб’єктами соціальних відносин, включно з державними, державно-управлінськими і суспільно-громадськими носіями інформації.

Читати далі…

ГЕОСТРАТЕГІЧНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

 Спільні стратегічні навчання “Захід-2017” Збройних сил Російської Федерації та Республіки Білорусь, заплановані на 14-20 вересня 2017 року, – надзвичайно потужні як у військовому, так і в геостратегічному плані, адже можуть бути використані не лише, аби продовжити агресію не лише проти України, а й задля її старту проти будь-якої з країн Європи, що має спільний із Росією кордон.

Читати далі…

Релігійні мотиви геостратегії

Релігійна мозаїка сучасного світу виглядає наступним чином: приблизно 2,2 млрд людей (32%) сповідують християнство, 1,6 млрд (23%) – іслам, 1 млрд (15%) – індуїзм, 500 млн (7%) – буддизм, і 14 млн (0,2%) – іудаїзм. Мусульмани складають більшість у 49 Продовжити Читання…

Читати далі…

Чи вступила б Україна в НАТО, якби не здала ядерну зброю?

Нещодавно спеціальний представник Держдепартаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що зараз Україна не готова вступити в НАТО, а Альянс – її прийняти.
За його словами, підготовка країни до вступу в Альянс займає багато часу. Волкер також наголосив, що рішення про вступ до НАТО залишається за українською стороною. Окрім того, Курт Волкер не вважає помилкою самостійну здачу ядерної зброї Україною:“Я не думаю, що ядерна зброя була би чимось позитивним для України. Мені б не хотілося, щоб Україна знову відновила цей процес”.

Читати далі…

Україна в системі атлантичних орієнтацій. Частина ІV

В України історично сформувалися три головні вектори зовнішньополітичних взаємодій: євразійський, європейський (орієнтація і на США) та південно-східний. Чому ж європейські держави побоюються мати справу з Україною як потенційним членом ЄС?!

Читати далі…

Україна в системі атлантичних орієнтацій. Частина ІІІ

У зовнішньополітичних службах США підходи до “українського питання” загалом залишалися ситуативними. Це питання тлумачилося не крізь призму існування у Європі бездержавного народу, що потребує підтримки, а з погляду потенційних ускладнень у міжнародних відносинах. Не бажаючи створювати додаткові проблеми в стосунках з Москвою та балансуючи між політикою ізоляціонізму й інтервенціонізму, Вашингтон розглядав “українське питання” радше в аспекті ідеологічному, аніж у політичному. Навіть сам термін “Україна” використовувався переважно лише у матеріалах закритого характеру.

Читати далі…

Translate