Результати Мюнхенської безпекової конференції

У середині лютого цьогоріч у Мюнхені традиційно відбулася Мюнхенська безпекова конференція, у якій узяли участь представники понад 50 провідних країн світу. Не було на зустрічі делегацій Росії та Ірану, оскільки ці країни порушують норми міжнародного законодавства і відкрито критикують світову систему безпеки. У перший день конференції, 16 лютого, стало відомо про смерть російського опозиціонера Олексія Навального. Представники провідних демократичних країн світу засудили Володимира Путіна як головного винуватця його загибелі.

На конференції обговорювалася низка важливих безпекових проблем: зміни клімату і світової конфігурації безпеки, екологічні, продовольчі й енергетичні проблеми. Так, активно розглядалося питання щодо зміни геополітичної ситуації у світі, зокрема прагнення авторитарних і тоталітарних країн посилити свої позиції й показати слабкість демократичного табору. У цьому контексті потрібно згадати промову віцепрезидентки США Камали Гарріс, яка зазначила, що Штати були й залишаються оплотом демократії у світі й що розмови про можливий ізоляціонізм американців не відповідають дійсності. Вона також підкреслила, що Америка й надалі буде посилювати могутність НАТО й у разі потреби захистить своїх європейських союзників, оскільки стаття 5 Статуту НАТО щодо спільного захисту в разі нападу на одну з країн Альянсу є обов’язковою для всіх членів об’єднання.

Обговорювалося також і питання країн Глобального Півдня. Зокрема, Камала Гарріс зазначила, що потрібно посилювати партнерство з державами Африки в інноваціях і розвитку. Ця заява є дуже важливою, оскільки в країнах Африки впродовж тривалого часу свій вплив зміцнювали Росія і Китай. Авторитет Кремля в регіоні дещо послабився через війну в Україні, хоча загони “вагнерівців” і далі залишаються в багатьох країнах континенту, обстоюючи російські інтереси. А от вплив Китаю в Африці останніми роками тільки зміцнювався: Пекін вкладав суттєві кошти в інфраструктуру цього регіону. Тому американці і європейці повинні посилювати свої інвестиції в Африку, яка має значний сировинний і демографічний потенціал, щоб зменшити вплив Китаю.

 Й одним із ключових питань на Мюнхенській конференції, звичайно, була агресія Росії проти України. Представники провідних країн світу напередодні другої річниці російського вторгнення вкотре заявили, що беззастережно підтримують Україну й надаватимуть їй фінансову та військову допомогу. Низка експертів на конференції зауважила певне послаблення західної підтримки нашої країни, що пов’язано насамперед із певними внутрішньополітичними проблемами всередині ЄС та США. Так, віцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що затримка із голосуванням у Палаті представників щодо надання фінансової допомоги Україні є прямим подарунком диктатору Володимиру Путіну, який використає це для посилення своїх позицій. Крім того, вона підкреслила, що це може спровокувати агресію кремлівського тирана проти європейських країн, оскільки якщо він побачить послаблення допомоги Україні з боку ЄС і США, то сприйме це як роз’єднаність і слабкість Заходу.

Обговорювалося також питання зміни політичних еліт у багатьох країнах світу. 2024 рік — це рік виборів у понад 70 державах, під час яких приблизно 3 млрд людей обиратимуть своїх депутатів і керівників. І це, звичайно, вплине на безпекову ситуацію у світі, а також на допомогу Україні. Так, Євросоюз зумів затвердити транш Києву на 50 млрд євро на п’ять років лише на початку лютого, оскільки наприкінці грудня Угорщина наклала вето на це рішення. І лише через півтора місяця переговорів Будапешт зуміли переконати підтримати Україну. Проте Єврокомісія може щороку перевіряти, як ефективно Київ використовує ці кошти, і, якщо знайде порушення, навіть припинити їх надавати. Водночас США ще не ухвалили рішення про виділення траншу на 60 млрд доларів на фінансову і військову допомогу Україні. Це питання повинні розглянути в Палаті представників, де більшість мають республіканці. Можливо, документ будуть розглядати, коли Палата представників повернеться до роботи після перерви, але це відбудеться не раніше кінця лютого чи початку березня.

Досить змістовним і насиченим був виступ на Мюнхенській конференції президента України Володимира Зеленського. У своїй промові він укотре підкреслив, що Україна героїчно бореться з російським агресором уже впродовж майже двох років. Він засудив вбивство російського опозиціонера О. Навального, вказавши, що у цьому винен кремлівський диктатор і що всі росіяни, які підтримають В. Путіна на президентських виборах, будуть голосувати за вбивцю. В. Зеленський підкреслив, що Путін загрожує всьому вільному світу, проте він обов’язково програє і сповна розплатиться за всі свої злодіяння. Він також зазначив, що імперська Росія, яка порушує норми міжнародного права, повинна залишитися в минулому. Але для цього всьому цивілізованому світу потрібно ще більше об’єднатися і допомагати Україні. Зеленський подякував Євросоюзу за надану фінансову допомогу і висловив сподівання, що наша співпраця з європейськими країнами буде тільки посилюватися, про що свідчать останні угоди з Францією та Німеччиною. Український лідер також сказав, що готуються й інші схожі домовленості з європейськими країнами, зокрема з Італією, Польщею, Норвегією тощо. В. Зеленський зауважив, що Америка завжди була надійним союзником України, тож він сподівається, що республіканці й демократи зможуть піднятися над внутрішньопартійними інтересами, погодити свої позиції й надати допомогу Україні.

Під час конференції Володимир Зеленський мав зустріч із Камалою Гарріс та з делегацією членів Сенату й Палати представників США, які підтвердили, що республіканці й демократи підтримують Україну. Він також провів телефонні перемовини з американським президентом Джо Байденом. Український лідер подякував за позитивне рішення Сенату США щодо надання фінансової допомоги Україні, а також розповів про останні події на полі бою. Дж. Байден розкритикував позиції республіканців, які затягують з ухваленням рішення в Палаті представників щодо фінансової підтримки України, і зазначив, що тимчасові невдачі українських військ під Авдіївкою — це результат їхньої нерішучості.

Під час промови на конференції Зеленський запросив до України ексочільника Америки Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що припинить війну за один день, щоб той на власні очі побачив, що таке війна й російські злодіяння.

Отже, Мюнхенська безпекова конференція минула на високому рівні. Учасники обговорили низку важливих міжнародних проблем і здебільшого заявили про свою подальшу підтримку України у відновленні її суверенітету та територіальної цілісності.