Топ

Як формувалась в Україні глядацька кіноаудиторія

Та попри все, за останні роки таки вдалося хоча б частково повернути глядачів у кінотеатри. Наступний крок – привчити їх до думки, що платити за власне кіно – цілком нормально.

Читати далі…

ММ ООН про відповідальність за вбивства та насильницькі смерті 2 травня 2014 року в Одесі

42 особи (34 чоловіки, сім жінок і один неповнолітній) загинули в ході триваючих заворушень на пл. Куликове поле, де близько 300 прихильників федералізації забарикадувалися у Будинку профспілок, коли прихильники єдності напали на них і спалили намети, які вони встановили на площі. 32 прихильники федералізації загинули всередині будівлі, коли у ній спалахнула пожежа, спричинена «коктейлями Молотова», які обидві групи кидали одна в одну; ще десять осіб померли від смертельних травм, отриманих ними, внаслідок вистрибування або падання з вікон, коли вони намагались урятуватися від вогню. Пожежники (розташовані у 600 метрах від Будинку профспілок) прибули на місце події приблизно через 40 хвилин після того, як вони почали отримувати численні дзвінки на лінію екстреного виклику.

Читати далі…

Давньоруське графіті як елемент національної ідентичності українців

Історичні графіті містять багато лексем, з яких формувалася сучасна українська мова. Наприклад, у Х ст. у живій мові русинів зі старого дифтонга “Ѣ” утворюється м’який звук “і”, на півночі цей дифтонг з XI ст. трансформувався на звук “є”. Цю головну ознаку тогочасної вимови можна знайти у київських графіті: в морі, на Желяні, апріля.

Читати далі…

Звільнення через сміх

Наше суспільство пронизане струнами та оплутане мотузками різноманітних страхів. Деякі з них походять ще з давніх часів, інші з’явилися за радянської доби, решту ж принесли до нашої свідомості свіжі плітки та психічні епідемії. Окремий кейс становлять “травматичні табу”, пов’язані, зокрема, з катастрофічними поразками громади в минулому, з періодами окупації, голодоморами та колоніальним тиском.

Читати далі…

Християнству немає місця в армії РФ

Отож, ніхто з російських військових не вірить у світле майбутнє, та й їхні зарплати не є настільки високими, щоб компенсувати можливість повернутися додому в труні. Міф про порятунок репресованих режимом хунти російськомовних розвіявся в перші два роки війни. Залишається спільна ненависть та зловтішання: “От зараз ми їм зробимо свято! Вогонь! Нам погано, то хай і їм буде погано”.

Читати далі…

Дев’ятнадцятий рік

У нас історії повернення теплі й алкогольні. Можливо, усі наші згодом повернуться, заплачуть і сядуть навколо пивної бочки. Можливо, заражена індуктивним психозом країна сама прийде до своїх блудних синів, наллє їм самогону з великої синьої пляшки, вип’є та закружляє в аркані за давнім звичаєм божевільних територій і тридесятих царств.

Читати далі…

Історичний міфодизайн як ціннісна матриця національного світогляду

Згідно з характерним для історіософії дихотомічним мисленням, образ героя передбачає й наявність антигероя – зрадника спільноти, сакральних ідей чи національної справи. Ним може бути й лиходій, що зневажає спільні цінності. Класичними прикладами лиходія і зрадника в Новому заповіті є Ірод та Іуда.

Читати далі…

Невідома війна. Інформаційний фронт

Війна розпочалась у 2014, а зараз 2019-й. Тепер більшість новинних сюжетів схожі один на одного. Ми бачимо у кадрі фрагмент окопу, когось із військового начальства і солдата, який говорить, що ворог порушує перемир’я. Просто, стандартно і, як кажуть, не чіпляє.  Чому так відбувається? Невже воєнкори із величезним досвідом роботи у зоні ООС не можуть зробити краще? Можуть. Але саме такий формат чомусь влаштовує державу. Вважається, що це і є саме ця золота середина, коли і користь, нехай мінімальна є, і шкоди – ніякої.

Читати далі…

Політика “плавильного котла” як елемент російського шовінізму

Радянська влада запровадила жовтневі і травневі свята, до яких приурочувала демонстрації і паради. На сході деякі громадяни ще й досі їх відзначають, хоча українці поволі залишають радянські пережитки у минулому. Нині ж ми вшановуємо національні свята: День вишиванки, День прапора, День гімну, День Незалежності.

Читати далі…

Епідемія ідей

Дослідники з Колорадо проаналізували доступні базу даних про дослідників, які працюють на відділеннях інформатики північноамериканських вишів, і базу даних, де містяться їхні публікації. Розпочали з відслідковування, яким шляхом появились п’ять великих ідей в інформації. І виявили, що трохи частіше, ніж у кожному третьому випадку процес був пов’язаний із працевлаштуванням нового наукового працівника, при чому у 81% випадків перехід відбувався з вишу із більшим престижем, до такого, який оцінювали нижче.

Читати далі…

Translate