Історія та сучасність

Невидима війна гетьмана Скоропадського

Саме тоді в Україні діяли й російські терористичні організації, що прагнули посіяти паніку, розсварити німців з українцями. Першим терористичним актом був вибух 6 червня 1918 р. порохових складів на передмісті Києва, в Звіринці. Внаслідок нього майже 10 тисяч осіб залишилися без притулку, ще тисяча загинула чи зазнала поранень. 14 червня в Києві зайнялось 35 складів із дровами. Вогонь знищив паровий млин, спиртовий завод, фанерну фабрику та житло майже 10 тисяч осіб. 31 липня в Одесі стався вибух на складі набоїв.

Читати далі…

За що Петрові Болбочану надали звання полковника армії Української Держави?

Полковник Петро Болбочан стояв біля витоків української армії. У революційному 1917 р. він став командиром Республіканського полку, згодом – очільником Запорізького корпусу. У 1918 р. Кримський похід приніс йому визнання, а вже за Гетьманату 35-річний Болбочан, командир 2-го Запорізького пішого полку, прославився як невтомний борець з більшовиками.

Читати далі…

СТАНОВЛЕННЯ ВИЩИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ (1917–1918 рр.) Частина 2

Характерним явищем для УНР стала боротьба між законодавчою та виконавчою владою. На динаміку створення відомств негативно впливало і недостатнє фінансування. Секретарства співпрацювали з фаховими українськими громадськими організаціями й створювали за їх допомогою відповідні відділи у власних структурах.

Читати далі…

СТАНОВЛЕННЯ ВИЩИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ (1917–1918 рр). Частина 1

Лютнева буржуазно-демократична революція принесла народам Російської імперії довгоочікувані зміни й вивільнила з царських лещат давні сподівання українців про національно-культурне відродження та надію на позитивне вирішення “українського питання”.
4 березня 1917 р. на зборах представників українських організацій і угруповань обрали ініціативну групу, що стала основою Української Центральної Ради. Статус представницького органу вона отримала у травні того ж року.

Читати далі…

Бачення Гетьманським рухом становища церкви в майбутній Українській Державі. Частина 2

Чин актів громадянського стану сповняють церква і держава, в залежності від вибору громадян. Правосильність церковних актів і державних – однакова. Церковна власність в межах закону забезпечується. Святкування неділь, двунадесятих і державних свят забезпечується законами держави.

Читати далі…

Бачення Гетьманським рухом становища церкви в майбутній Українській Державі. Частина 1

Основним принципом церковної політики Української Держави має бути релігійна терпимість і рівноправність. Церква не має бути відділена від держави. Свої зносини з різними релігійними організаціями уряд веде через міністерство ісповідань. Православна церква в Великій Україні займає перше місце серед рівних релігійних організацій. Таке саме становище в західноукраїнських землях має церква греко-католицька.

Читати далі…

Одна доба з життя опозиціонера. Як гетьманські спецслужби арештували Винниченка

Одразу після приходу до влади Скоропадського українські соціалісти опинилися під пильним наглядом Особливого відділу і Державної варти.

Читати далі…

Становлення українського театрального мистецтва у часи Гетьманату

Період Гетьманату П. Скоропадського відзначений в історії української культури грандіозними здобутками, зокрема й у становленні національного театрального мистецтва. Плідний ґрунт загальнодержавного відродження та сприятливі умови, створені на вищому державному рівні, стимулювали зростання творчої активності нової генерації українських митців і масштабним розквітом таланту діячів старшого покоління.

Читати далі…

Ніч арештів. Чому ув’язнили Симона Петлюру?

Симон Петлюра виявив тоді такий запал у своїй діяльності, самовідданість та організаторський хист, що навіть його войовничий опонент – начальник власного Штабу гетьмана Борис Стеллецький – почав його поважати, а згодом навіть висловив думку, що Симон Петлюра “значно перевершив Скоропадського своїм організаторським талантом і можна лише щиро пошкодувати, що не він у той час був гетьманом

Читати далі…

Робітничі профспілки, роботодавці і гетьманський уряд: історія тристороннього конфлікту і досвід незавершеної розв’язки

Після державного перевороту 29 квітня 1918 р. перед гетьманом Павлом Скоропадським та його урядом постала низка проблем. Зокрема нова влада мала визначити становище, роль та повноваження профспілок, налагодити оподаткування робітничого класу, розв’язати питання “робітник-роботодавець” тощо. Ці та інші проблеми потребували законодавчого регулювання.

Читати далі…

Translate