Флешмоб у епоху суцільної емпатії

Флешмоб у епоху суцільної емпатії
ДНЯМИ МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НІМЕЧЧИНИ БУЛО ЗМУШЕНЕ ВИБАЧИТИСЯ ПЕРЕД СВОЇМИ ПІДПИСНИКАМИ У ТВІТТЕРІ ЗА УЧАСТЬ У ФЛЕШМОБІ #SEDUCESOMEONEINFOURWORDS. У РАМКАХ АКЦІЇ ПІД ЦИМ ХЕШТЕГОМ КОРИСТУВАЧІ ПУБЛІКУВАЛИ СВОЇ ВАРІАНТИ СПОКУСЛИВОГО/ЖАДАНОГО РЕЧЕННЯ З ЧОТИРЬОХ СЛІВ НА КШТАЛТ: “ЧЕКАЮ НА НАШОМУ МІСЦІ”, “ШАМПАНСЬКЕ ВЖЕ В ХОЛОДИЛЬНИКУ”, “БАТЬКИ ПОЇХАЛИ НА ТИЖДЕНЬ” ЧИ “У НАС ПОЧАЛИСЯ ЗНИЖКИ”. НАПРИКІНЦІ МИНУЛОГО ТИЖНЯ МЗС НІМЕЧЧИНИ У ТВІТТЕРІ ОПУБЛІКУВАЛО СВОЮ ВЕРСІЮ ЧОТИРЬОХ ЖАДАНИХ СЛІВ, А САМЕ: “ВАШУ ВІЗУ БУЛО СХВАЛЕНО”. І ТУТ ПОЧАЛОСЯ…

Інтернет-користувачі стали звинувачувати міністерство в нетолерантності і відсутності емпатії. Негативні коментарі виливалися відрами. На профіль міністерства у Твіттері почали заходити навіть ті, хто досі й не підозрював про його (профілю) існування. У результаті, твіт було видалено зі сторінки, а замість нього опубліковано вибачення.

Особисто я вважаю, що хейт навколо цього твіту абсолютно зайвий, адже співробітники міністерства участю у флешмобі хотіли лише підкреслити свою близькість до підписників, показати людське лице установи. Саме вони щодня бачать радість на обличчях осіб, що отримують візи; саме вони чують слова подяки за позитивний розгляд і вирішення візового питання; і саме вони знають, які чотири слова є для їхніх відвідувачів найжаданішими.

Якщо йти за таким принципом, то участь у будь-якому флешмобі може стати образливою, адже, долучившись до одного з них, наприклад “Хто ти з діснеївських персонажів?”, особі може не сподобатися результат, де їй приписують прототип Малефісенти, або ж Волдеморта у флешмобі за “Гаррі Поттером”. А якщо замислитись, то чи не занадто серйозно сучасний інтернет-користувач ставиться до флешмобів? І чи перед тим, як узяти участь у наступному з них, не потрібно перевірити, хто та навіщо його запустив? Та й взагалі, чи доречно поважній установі брати участь у подібній грі?

Відповідаючи на ці питання, наведу кілька прикладів. Саме зараз у соцмережі Інстаграм набирає дедалі більшої популярності флешмоб, який кожному на запитання “Ким я є?” відповідає одним словом, що складається з восьми літер та починається на до-. І це не слово “добродій”. Теоретично ображений користувач може позиватися проти авторів цього флешмобу за приниження честі, адже офіційно цей вираз підпадає під термін “мова ворожнечі”. Але чи насправді автори цього флешмобу хотіли когось образити, або ж вони просто запустили акцію “для жарту”?

Ще одним прикладом може бути флешмоб із зістарення обличчя на фото, запущений розробниками додатку FaceApp, що наробив неабиякого шуму минулорічної осені. За допомогою зазначеного вище застосунку та штучного інтелекту учасники акції мали можливість “зазирнути в майбутнє” й побачити своє обличчя в старості. Однак флешмоб набув такого розголосу не лише через це. Річ у тім, що розробником сервісу FaceApp є СЕО російської компанії Wireless Lab, яка, діючи згідно з законодавством Російської Федерації, зберігає особисті дані користувачів на своїх серверах.

Саме ця звістка й викликала занепокоєння серед багатьох осіб, які почали нервово шукати інформацію про те, чи не матимуть доступу до їхніх приватних даних російські спецслужби. А от щодо доречності участі у флешмобах поважних державних установ та окремих високопосадовців, то світовий істеблішмент уже давно використовує (і нерідко – дуже успішно) цей інструмент, який навіть має свою назву – політмоб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *