майбутнє

Джерела Темного майбутнього

Коли йдеться про ніцшеанський концепт Вічного повернення в контексті проблеми Гіпермодерну, ми найперше повинні зрозуміти, що саме повертається. Бо сказати, що повертається Модерн, — це насправді не сказати нічого. То…

У пошуках нової еліти

Президент Зеленський хоче “перезавантаження влади”. Можна подумати, що в нього є “лава запасних”. Хіба що з якогось партнерського до “95-го кварталу” шоу. Зрештою, немає нічого надзвичайного в тому, що в скрутний момент керівник держави…

Сирітська доля переможців

Коли і як ми переможемо у цій війні? Невідомо. Але точно переможемо, бо вже сам факт розрізання пуповини з московією і збереження держави, столиці з більшістю людей та територій –…

Про ChatGPT і “віру, як зерно гірчичне”

Люди люблять нові забавки. От і тепер масово кинулися спілкуватись із ботом ChatGPT. Одні просять описати себе й тішаться тим, що машинний інтелект приписує їм якісь неправдиві, але приємні характеристики. Інші…

Якою буде Україна після війни?: контраргументи до інерційного сценарію

Нещодавня скандальна стаття українського підприємця Валерія Пекаря «Виграти війну, програти мир: інерційний сценарій», в якій післявоєнне майбутнє України зображується похмурим, корумпованим та безперспективним, стала справжнім роздратуванням і навіть «зрадою» для…

Усім усе ясно, але нічого не зрозуміло

У російсько-українській війні дуже багато незрозумілого й очевидного водночас. В основі нерозуміння здебільшого лежить самодурство, коли політики та люди видають бажане за дійсне. А комусь просто подобається самообманюватися і водночас…

Українська жертва на світовий вівтар  

Ми не знаємо, що буде. Ми не знаємо, коли воно буде. На війні «що» і «коли» дуже відносні поняття. Українці попри всі жахіття війни вірять в майбутнє. Але яке майбутнє?…

Втомлені майбутнім

30 років державної незалежності України – цифра ні мала, ні велика. Ніяка. Тому й настрої в українців здебільшого такі собі. Ну вихідний, ну військовий парад, ну народні гуляння і святкові…

Вавилонські фрагменти

Люди запам’ятовують події, які їх вражають. Колись дуже давно у Вавилоні впала якась здоровенна вежа. Чи то добрі люди її завалили, чи то помилилися архітектори – невідомо. Але немає жодного…

“Титанік” покидає причал

Життя, як відомо, віддає перевагу перехідним та проміжним формам. Розмиті контури, мерехтливі спалахи, непевні нічні наближення – вони допомагають не побачити правди навіть тоді, коли та вже спрацювала й перетворила все…

З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Вічне нагадування Ігри старців