Глобалізація

Третьосортність аборигенів і їх «воля до влади»

«Воля до влади» не є чимось оригінальним в теорії цього питання, а ще більше в практиці організації і реалізації самої влади. Європейські нації, застосовуючи цей принцип, успішно подолали етап свого становлення і розвитку. Черга за Україною.

Читати далі…

Інфо-глобалістика: проблеми і виклики

Процеси глобалізації, які є основою формування глобального (світового, взаємозалежного, уніфікованого) суспільства, потребують уточнення його базових категорій. На нашу думку, загальне глобальне суспільство (general global society) складається з наступних компонентів: глобальне економ-суспільство (global econom–society); глобальне політ-суспільство (global polit–society); глобальне соціo-суспільство (global Продовжити Читання…

Читати далі…

Модернізація чи перезавантаження?

Аналіз наукових і науково-публіцистичних досліджень останніх десятиліть свідчить, що тема історичного взаємозв’язку глобалізації і державного націоналізму в якості спеціального предмета соціально-філософського чи економічного дослідження в українській та зарубіжній літературі не розглядалася. А відтак, проблема колоніального стану, неоколоніалізму поза контекстом глобалізації (уніфікації) і націоналізму позбавлена об’єктивності.

Читати далі…

Глобалізація і політичне відчуження

Історія людства ніколи не була «вулицею з одностороннім рухом», – вона неминуче вела до об’єднуючо-роз’єднувальних груп на основі якогось одного домінуючого типу економічного, соціокультурного та політичного розвитку. Відповідно і глобалізація як одна з її тенденцій була (і залишається) результативною спробою організації спільного простору спільного життя народів і держав на основі різних цивілізаційних моделей розвитку. Підсумком таких спроб виявлялося тимчасове домінування і розповсюдження в межах декількох географічних регіонів однієї з локальних цивілізацій.

Читати далі…

Translate